Інноваційно-інвестиційний процес як шлях підвищення ефективності інвестицій на мезорівні національної економіки

Власне, біопаливо було відоме з початку ми­нулого сторіччя, але ним зневажали через на­явність дешевих нафтових палив, і лише все­світня нафтова криза 1973 р. змусила згадати про можливість використання місцевих сировинних ресурсів для виробництва альтер­нативного замінника. В Європі і в світі ідея заміни нафтопродуктів на екологічно чисте паливо (ЕЧТ)  -  біодизельне  -  стало активно пропагуватися на початку 1990-х. Євросоюз планує до 2020 р. не менше 20% транспорту заправляти біопаливом. У країнах ЄС прийнято законодавство, яке стимулюює виробництво рослинного палива та його використання. Як і дизпаливо, біодизельне призначене для застосу­вання в автомобілях і сільськогосподарській техніці з дизельними двигунами. Для переходу на його використання двигун і інші системи мо­дернізувати не потрібно. Для отримання цього палива зазвичай використовується рапсове масло - воно найдешеве з рослинних, та висо-кооктанова добавка (етанол), який виготовляється на основі спирту, виробленого з зернових та меляси з цукрового буряка. В Європі попит на рапс постійно збільшується у зв' язку з підви­щенням цін на енергоносії та жорсткі екологічні вимоги.

Україна зараз виступає, в основному, експор­тером рапсу - сировини, яка переробляється на біопаливо в Європі. Якщо врахувати, що в Ук­раїні приблизно 75% орних земель придатні для вирощування ріпаку, то можна вважати, що дер­жава має великий потенціал для зменшення енер­гетичної залежності від постачальників нафти. В Україні почали інтенсивно вирощувати ріпак як промислову культуру лише останні 10-15 років. Ця культура була відома і раніш, але вирощуван­ня ріпаку пов' язано з низкою проблем: наявністю спеціальної техніки для його сівби, збирання та переробки; недостатньою зимостійкістю озимого ріпаку. За даними Державного комітету статис­тики України, в структурі орних земель озимий ріпак займає близько 0,2-0,3%, а середня урожайність - на рівні 10,7 ц/га. (в Німеччині посівні площі під ріпаком займають 10% орної землі, а середня врожайність - близько 30ц/га). В Україні на дизельному паливі працюють, в основному, сільськогосподарський транспорт (трактори та комбайни), з вантажних автомобілів 85% - дизельні, а також 95% автобусів та мікроавтобусів обладнані дизельними двигунами. Переведення навіть частини громадського та пасажирського транспорту на біологічно чисте паливо дозволили б поліпшити екологічну ситуацію, особливо у великих містах.

Можливі два альтернативні напрями викорис­тання ріпаку:

- налагодити власне виробництво біодизельно-го палива;

- вирощувати ріпак і експортувати його у західні країни.

Україна сьогодні використовує другий напря­мок, що дає змогу отримати тверду валюту, але

для підвищення ефективності інвестицій, що вкладаються в вирощування ріпаку, більш доцільним є перехід на виробництво біологічно чистого палива, яке є реальною потребою як сьогодення, так і майбутнього. Такий перехід забезпечить енергетичну незалежність України та дасть змогу виконувати екологічні вимоги. Окрім цього - це можливість забезпечити нові робочі місця як в сільському господарстві, так і на підприємствах машинобудування. Тому доцільним є саме виробництво біодизельного пального та його експорт.

Згідно з "Програмою розвитку виробництва біодизельного палива на період до 2010 р." Ук­раїна повинна виробляти і споживати в 2010 р. понад 520 тис. тонн біодизельного палива. Для цього потрібно засіяти близько 0,9 млн. га ріллі (3% загальної площі) при середній врожайності 20ц/га. В 2008 р. вже зібрано близько 3 млн. тонн ріпаку, яким були зайняті 10% сільськогос­подарських площ української землі. Основними завданнями програми є: сприяння будівництву за­водів по виготовленню дизельного біопального; створення зон концентрованого вирощування ріпаку; забезпечення гарантованого збуту сільськогосподарським товаровиробникам. Державну фінансову підтримку передбачено надавати на поворотній основі у межах коштів, які визначені для цього у державному та місцевих бюджетах. Соціально-економічний ефект виконання програми визначатиметься підви­щенням рівня еколого-енергетичної безпеки країни.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я