Інноваційно-інвестиційний процес як шлях підвищення ефективності інвестицій на мезорівні національної економіки

Інноваційно-інвестиційний процес як шлях підвищення ефективності інвестицій на мезорівні національної економіки

О.І. Пушкар, аспірант Дніпропетровського університету економіки і права.

Вступ. Одним з напрямів підвищення ефек­тивності інвестиційного процесу є інноваційний розвиток економіки, який сприятиме стабільному економічному та соціальному розвитку, оптимізації використання ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Активність інвестиційного процесу в Україні протягом останніх років знижується. Вона стримується рядом факторів, серед яких в числі основних - втрата науково-технічного потенціалу

© Пушкар О.І., 2009.

в інвестиційному секторі економіки та спад виробництва на підприємствах з високими технологіями. Однією з головних перешкод на шляху інноваційного розвитку аналітики вважа­ють недостатність фінансових ресурсів для впро­вадження новацій та неефективне їх використан­ня, тому для України об'єктивною необхідністю є запровадження інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку та пошуки шляхів підвищення ефективності інвестицій. Ці питання повинні вирішуватися на усіх рівнях національної економіки, зокрема на мезорівні, з урахуванням особливостей розвитку територій та регіонів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Значення інновацій в економічному зростанні та його ефективності розглядалося в працях вітчиз­няних та зарубіжних економістів: М. Туган-Бара-новського, А. Гальчинського, В. Гейця, П. Дру-кера та інших. Разом з тим, питання інноваційно-інвестиційного розвитку на мезорегіональному рівні національної економіки практично не до­сліджено.

В роботі [6] зазначено, що суть "концепції інвестиційних циклів", запропонованої М. Туган-Барановським, полягає в тому, що поглиблення економічних криз із загостренням інфляційних процесів спричиняє використання застарілої техніки і технології, адже запровадження технічних інновацій є діючим важелем піднесення економіки.

В роботах [2, 4] розглядаються показники, що характеризують інноваційну активність підприємств та національного господарства в цілому. Особлива увага приділяється показникам питомої ваги обсягів відвантаженої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції, як в цілому, так і в загальному обсязі експорту товарів. Показником ефективності інвестицій визначається коефіцієнт використання витрат на інноваційну діяльність [2].

Найважливішим пріоритетом розвитку вітчиз­няної економіки вважається досягнення конкурен­тоспроможності технічної бази виробництва та максимальної реалізації інтелектуального потен­ціалу, за рівнем якого, як зазначено в роботі [6], Україна входить до першої десятки провідних країн світу. Майже вдвічі збільшилася кількість захи­щених кандидатських дисертацій, на 65% збільши­лася кількість захищених докторських дисертацій, більш ніж вдвічі збільшилася кількість осіб, які отримали вищу освіту за денною формою навчан­ня. На жаль, цей потенціал використовується не­раціонально: лише третина фахівців з вищою ос­вітою працює за набутим фахом. На обладнання для проведення дослідів та експериментів припа­дає лише 3% від загальних витрат на наукові дос­лідження.

Останнім часом в Україні склалася тенденція зниження інвестування інноваційних процесів. Цю тенденцію характеризують: зниження обсягів впровадження нової техніки з 202 в 2000 р. до 156 в 2005 р., нових технологічних процесів з 416 до 402, освоєння нових видів продукції - з 1372 до 630 . Загальний обсяг інноваційних вит­рат за цей період збільшився практично втричі, але питома вага витрат на наукові дослідження знизились з 15,1% до 10,6%, одночасно зроста­ють витрати на маркетинг та рекламу - з 4,7%

до 6,5%.

Джерелами інвестування інновацій слугують: державний бюджет, доля якого складає не більше 3%; місцеві бюджети (0,1-0,3%), кошти вітчизняних (1,4-3,7%) та іноземних інвесторів (від 3 до 9%). Але основну частину фінансування інноваційних процесів складають власні кошти підприємств, а саме - прибуток підприємств який певною мірою залежить від інноваційного розвитку, впровадження нових технологій, нової техніки, безвідходних та маловідходних процесів, що підвищують ефективність інвестування та відповідно забезпечують зростання прибутку.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я