Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 11. Утворення і розвиток Спартанської держави. Законодавство Лікурга. Суспільний лад. "Община рівних". Основні категорії населення: спартіати, періеки, ілоти. Система виховання. Правове становище жінки

Спарта є другою державою, на якій переважно зосереджується історія класичної Греції, представлена в традиціях, легендах і мі­фах, творах істориків та археологічних розкопках. Це була своєрід­на країна — у розумінні як соціального ладу і побуту, так і держав­но-політичного устрою і права. Значною мірою ці особливості по­яснюються природними умовами. Спарта знаходилась у південній частині Балканського півострова — в Пелопоннесі. Південь Пело­поннесу, де була стародавня Спарта, — це Лаконська долина, зро­шувана рікою Еврот, близько 30 км завдовжки і 10 км завширшки. З півночі вона була оточена високими горами, а з півдня болота­ми, які тяглися до самого моря. Для Лаконської долини характерні родючі землі, гарні пасовища, схили гір, покриті лісами, дикорос­тучими фруктовими деревами та виноградниками. Однак незначна площа цієї долини і відсутність зручних гаваней сприяли, з одного боку, замкненості місцевого населення, а з іншого — спонукали до загарбницьких походів на своїх сусідів, зокрема на західну терито­рію Мессенію.

Із найдавнішої історії Спарти, або Лакедемону, відомо, що її територія була населена племенами ахеян. У Спарті, за переказа­ми, правив басилевс Менелай, чоловік прекрасної Єлени, через яку розпочалася Троянська війна. Близько XI ст. До н. Е. Лако- ніку повністю завоювали дорійці, що просувалися з півночі. Пе­реможені племена ахеян були частково перетворені на рабів — безправних ілотів, а частково (у важкодоступних гірських райо­нах) — поставлені в залежність від дорійців і обкладені різними повинностями. Спарта стала економічним і адміністративно-по­літичним центром дорійців, їх столицею. Дорійці були настільки впевнені в міцності свого панування над Лаконікою, що навіть не збудували навколо акрополя укріплення. Це був єдиний неук- ріплений поліс у Греції.

Підкорення Лаконіки, необхідність тримати в покорі завойовані племена та керувати завойованими територіями прискорювали роз­клад первіснообщинного ладу в дорійців, стимулювали процес ут­ворення держави. Сприяли цьому й часті сутички із сусідами, внутрішня боротьба, зростання продуктивних сил, поглиблення майнового та соціального розшарування. Таким чином, після заво­ювання Лаконіки в дорійців досить швидко — приблизно в X— ІХ ст. До н. Е. — розкладаються родоплемінні відносини й утво­рюється рабовласницька держава.

Крім того, що вона виникла, як для Греції, дуже рано, держава мала тут ще й інші характерні особливості. Суспільно-економіч­ний та державно-правовий розвиток країни відбувався повільно, носив застійний характер. Довгий час зберігалися численні елемен­ти общинного ладу; міста, міське життя, торгівля й ремесло розви­валися слабо. Розташована на сприятливих для землеробства й ско­тарства землях Спарта стала країною аграрною, землеробство було основним заняттям переважної більшості населення. Господарство мало натуральний характер, практично не пов'язане з ринковими відносинами.

З іншого боку, необхідність підтримувати своє панування над масами поневоленого населення, яке значно перевищувало кіль­кість спартанців-дорійців, потребувало міцної держави, централі­зованого апарату примусу. Держава у спартанців набувала харак­теру військового табору зі збереженням аграрних рис.

Міцна, централізована влада в поєднанні з численними елемен­тами первіснообщинного ладу, з домінуючим в економіці земле­робством становлять особливість всього спартанського (і взагалі дорійського) ладу.

Багато суспільно-політичних і державно-правових інститутів Спарти пов'язують з іменем легендарного мудреця і законодавця Лікурга, в образі якого злилися, згідно з легендою, риси людини і бога (VIII ст. До н. Е.). Лікург, який був дядьком і вихователем спартанського царя, за повелінням дельфійського оракула склав збірник законів — ретру (буквально — "угоду"), оскільки в сус­пільстві на той час значно поглибилася майнова диференціація, загострилися соціальні відносини, зростало незадоволення бідно­ти, почалися заворушення. Закони ці мали на меті згладити гострі суперечності, стабілізувати основи суспільного ладу й державного устрою країни.

 

« Содержание


 ...  77  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я