Була поділена і державна скарбниця та фінанси загалом. Поряд зі старою скарбницею — аерарієм, яким розпоряджався сенат, створюється окрема імператорська скарбниця — фіск. В аерарій надходили кошти з сенатських провінцій, у фіск — з імператорських. Сенатська скарбниця карбувала мідну монету, імператорська — срібну та золоту.Єгипет було оголошено особистою власністю Августа.
Зі складу сенату при принцепсі було створено дорадчий орган — раду (сошінит рrіnсіріs), що обиралася жеребкуванням. Сенат, на засіданнях якого головували принцепси, здебільшого слухняно приймав їхні пропозиції, хоча інколи справа доходила до гострих суперечок і конфронтацій.
Народні збори (коміції) продовжували скликатися. На них приймалися закони, запропоновані Августом (lеgеs Julіае), а згодом іншими прнцепсами. Обиралися і магістрати, проте ці вибори вже не були вільними, бо громадяни голосували за тих, кого називав
Август за так званим jus recomendationis — правом рекомендації. Коміції при Августі стали слухняним знаряддям принцепса, втративши своє попереднє політичне значення. Після смерті Августа (помер у віці 76 років, практично нічим за своє життя не хворівши, хоча весь час скаржився на слабке здоров'я), з 14 р. Н. Е., виборчі коміції не скликалися. Законодавчі коміції іноді ще скликались, але щораз рідше. Адже зібрати громадян з усієї величезної держави ставало справою надто складною. Збори були позбавлені судових функцій. Вони втратили будь-яке реальне політичне значення. Востаннє Народні збори скликалися при принцепсі-імпе- раторі Нерві 98 р. Н. Е.
Щодо магістратури, то при Августі зберігалися майже всі посади магістратів, але і їх політичне значення втрачається. Обрання магістратів з І ст. Н. Е. Переходить до повноважень сенату. Кандидатів на ці посади рекомендував принцепс.
Консулат, як і раніше, був тим званням, якого прагнули особи сенаторського стану. Щоб задовольнити честолюбство багатьох з них, за розпорядженням Августа на рік стали обирати не два, а кілька консулів. Двоє з них займали посади 1 січня і називали рік своїм ім'ям (сопси^ оміпагіі). Після них за чергою в управління (по два-три місяці) ставали інші пари (сопси^ suffe^). Консули втратили, однак, право командувати військом та адміністративні функції (це все перейшло до принцепса). Вони стали виконавцями розпоряджень принцепса і сенату, їхні функції безперервно звужувались.
Магістратури цензорів було ліквідовано взагалі. Розподіл громадян за цензами, розрядами та визначення складу сенату перейшло, як зазначалось, до принцепса та його урядовців.
Народні трибуни ще обирались трибутними зборами, але оскільки їх влада обмежувалась тільки роком, а збори скликались значно рідше, то дедалі більшими були проміжки часу, коли трибунів не було. Зрештою, їхнє вето не поширювалося на рішення принцепса і сенату.
Магістратура преторів зберігалась. Август збільшив їх до 18, але щораз більше судових функцій переходило до нього і до призначених ним урядовців. Передусім це стосується кримінальних справ. У галузі цивільної юрисдикції повноваження преторів зберігалися, вони розглядали основну частину цивільних справ, яких ставало все більше. Але вони не були вже колишніми повновладними магістратами у сфері судочинства. Розвиток приватного права шляхом преторського едикту поступово послаблювався, оскільки Август особисто розглядав важливі кримінальні та цивільні справи, ухвалював вироки, в тому числі й смертні. А претори стали відповідати за влаштування різних видовищ, урочистостей. Карні злочини розглядали ще й постійні судові комісії (questiones регрешае). Звертатися з апеляцією щодо їх рішень (як і рішень преторів) можна було до принцепса.
Функції едилів обмежувались наглядом за громадським порядком і юрисдикцією в галузі торговельних справ.
Квестори втратили повноваження в галузі фінансів, перейшовши в розпорядження принцепса, консулів, преторів і намісників сенатських провінцій. Вони відповідали також за охорону і зберігання архівів.
» следующая страница »
1 ... 139 140 141 142 143 144145 146 147 148 149 ... 215