Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Безумовно, однією з головних складових мотивації персоналу і ефективності його роботи є заробітна платня. Ринок праці диктує як вимоги до людини, яка займає певну позицію, так і умови оплати її праці. Проте цей зовнішній чинник є далеко не єдиним і, як показує практика, не завжди вирішальним. Адже завжди знайдеться конкурент, який зможе запропонувати оклад вище. Крім того, навряд чи знайдеться людина, яка буде повністю задоволена своєю заробітною платнею. І оскільки підвищувати зарплату співробітникам до нескінченності неможливо, необхідно вирішувати цю проблему комплексно, розглядаючи у обов' язковому порядку і додаткові схеми мотивації і утримання співробітників - премії, надання різного роду привілеїв, соціальних пільг і т.д. Наприклад, буде не зайвим потурбуватися про розробку системи нематеріальної винагороди для співробітників. У таку включаються подяки, грамоти, надання додаткових вихідних за добре виконану роботу. Та й "матеріальну" частину винагороди можна варіювати самим різним чином. Так, крім "твердої" заробітної платні вона може містити і змінну складову - короткострокові і довгострокові заохочувальні виплати. Основна мета перших - заохотити виконання планових показників, встановлених підприємством. Як правило, такі виплати проводяться за підсумками року, іноді ж (особливо на підприємствах, що вийшли з радянських часів) виплата премій відбувається в щоквартальному або щомісячному режимі. Проте, на думку фахівців, хоча така форма мотивації співробітників достатньо ефективна, вона в основному стимулює їх до отримання негайного результату. Тому паралельно менеджеру необхідно використовувати і так звану систему відкладеної мотивації або довгострокових заохочувальних виплат. Це допоможе примусити співробітників задуматися про перспективу і зацікавити їх в довгостроковій роботі на підприємстві. Такі премії виплачуються співробітникам раз на 5-10 років, за умови, що за цей період компанія досягне запланованих показників.

Матеріальне заохочення залишається найбільш вагомою з форм стимулювання праці. Особливо це відчувається в країнах з економікою, що знаходиться в стані реструктуризації і переходу на ринкові принципи, оскільки в них поки що не досягнуто такого матеріального забезпечення, яке дозволило б забезпечити рівень життя, характерний для розвинутих країн [3, с. 45-47].

Одним із самих популярних методів стимулювання праці на заході, і таким, що тільки набирає оберти у нас, є методика соціальних виплат. Роль соціальних пільг і виплат як частини сукупного доходу працівників в останні роки в україні помітно зростає. Спектр пільг, надаваних працівникам, досить широкий: оплачені святкові дні; оплачені відпустки; оплачені дні тимчасової непрацездатності; оплачений час перерви на відпочинок; оплачений час на обід; медичне страхування на підприємстві; додаткове пенсійне страхування на підприємстві; страхування від нещасних випадків; страхування від тривалої непрацездатності; надання житла або автомобіля; забезпечення медичною й соціальною допомогою членів родини; оплата послуг мобільного зв'язку; надання пільгових кредитів; надання безкоштовних стоянок для автомобілів; страхування туристів від нещасних випадків; допомога в підвищенні освіти, профпідготовці й перепідготовці; участь у розподілі прибутків; покупка працівниками акцій; надання в користування працівникам об' єктів відпочинку й розваг; надання допомоги в переїзді на нове місце роботи. В україні список реально існуючих пільг поки що набагато менший.

Розвиваючи систему соціальних пільг і виплат під тиском працівників і профспілок, підприємці стурбовані зростанням витрат на робочу силу в цілому, а також частини, що пов'язана з наданням цих пільг. Стурбованість зростаючими витратами й об' єктивна необхідність їх контролю, призвела до появи нового різновиду соціальних пільг і виплат, які одержали назву гнучких пільг. Суть їх полягає в тому, що більш широкий набір пільг і виплат дозволяє працівникам вибирати в кожний конкретний момент ті з них, які їх найбільше влаштовують, пристосовуючи тим самим пільги під поточні потреби працівників. Дана схема відносин тільки починає використатися в україні, оскільки більш поширений старий радянський фіксований соціальний набір.

 

« Содержание


 ...  81  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я