Проблеми управління акціонерними організаціями

Суттєвою проблемою нинішніх українських корпорацій є їх відносини із зовнішнім середови­щем, зокрема, з суспільством в цілому, які виз­начаються рівнем соціальної відповідальності, етичності поведінки менеджерів та орієнтацією на задоволення потреб зацікавлених сторін. Пове­дінка сучасних акціонерних товариств досі грун­тується на радянській соціальній культурі, яка спи­ралась на формальний, не укорінений в народно­му менталітеті, «культ» соціальної відповідальності господарських керівників, який «нав' язувався» і підтримувався жорстким зовнішнім партійно-ад­міністративним тиском. Однак при відсутності такого тиску в нинішніх умовах маятник суспіль­ної ментальності швидко змістився до таких аль­тернативних цінностей, як «економічна свобода», «накопичення індивідуального багатства», «гаран­тування прав приватної власності» при наявності мінімальної юридичної і практичній відсутності соціальної відповідальності за результати своєї діяльності [10, с. 50-52]

На жаль, формування українського корпоратив­ного підприємництва в процесі приватизації, зніма­ючи відповідальність з держави, не передбачало створення механізму соціальної відповідальності приватного власника за використання приватизо­ваної державної власності в інтересах суспільства. Цей прорахунок необхідно усунути при подаль­шому удосконаленні українського корпоративно­го законодавства шляхом перенесення акцента з корпоративних прав власників на їх соціальну відповідальність.

Як показали проведені дослідження, значна ча­стина проблем акціонерних товариств пов'язана з низьким рівнем правової та організаційної куль­тури в Україні. Період формування української державності значно затягнувся. Досі не налагод­жена чітка судова система. Багато резонансних судових справ, в тому числі пов' язаних з діяль­ністю акціонерних товариств, не доведені до ло­гічного завершення, або проводились із значни­ми порушеннями законодавства та Конституції Ук­раїни. Не узгоджена діяльність окремих гілок вла­ди, при формуванні якої панує не професіоналізм, а особисті відносини. Досить низьким поки що залишається рівень організаційної, ринкової та пра­вової культури самих працівників акціонерних то­вариств. Все це створює несприятливі умови для ефективного функціонування не лише акціонер­них компаній, а всієї економіки країни. Тому для процвітання України сьогодні недостатньо ство­рити адекватне законодавство. Дуже важливо забезпечити комплексний розвиток на основі принципів демократії як механізму державної си­стеми влади, так і всього українського суспіль­ства.

Висновки. Проведені дослідження проблем корпоративного управління дали змогу констату­вати наступне:

- покращення інвестиційного клімату в Україні суттєво залежить від ефективності корпоративних відносин між акціонерами та керівництвом акціо­нерного товариства;

- удосконалення корпоративних відносин по­винне ґрунтуватись на подальшому удосконаленні нормативно-правової основи корпоративного уп­равління;

- для покращення корпоративних відносин про­понується забезпечити ефективний захист інте­ресів дрібних акціонерів та невеликих акціонер­них компаній від їх «експропріації», поглинання чи рейдерського захоплення керівництвом чи ак­ціонерами, що володіють контрольним пакетом акцій;

- в законі про акціонерні товариства важливо передбачити елементи судового захисту права при порушенні його положень, чітко і конкретно вик­

ласти в законодавстві наслідки, до яких при­зводять такі порушення, і не покладатись на загальні принципи права, які можуть бути недостатньо дієвим засобом правового захисту;

- при подальшому удосконаленні українського корпоративного законодавства створити ефектив­ний механізм соціальної відповідальності корпо­ративних утворень за використання приватизова­ної загальнонародної власності в інтересах ук­раїнського суспільства;

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45