Проблеми управління акціонерними організаціями

Проблеми управління акціонерними організаціями

А.С. Старовірець

The problems of Joint-stock companies management. Were considered the guestions connected with dividing rights and authorities between Joint-stock company owners (share holders) and representatives of ruling class (managers), and also other important aspects of their effective functioning. In the article there is an analyses of law basis which regulates Joint-stock company activities in our country, and also fasten main principles of their relationship with environment (society, state ect.). The Main legislation failures in regulation Joint-stock companies activity were noticed and also possible ways of solving the problems in this sphere were defined.

Вступ. Перехід України до ринку викликав по­яву нових організаційних форм господарюван­ня, серед яких досить розповсюджена акціонер­на форма, яка є найбільш доцільною при пере­ході від загальнодержавної до змішаної форми власності. При цивілізованій формі проведення роздержавлення кожний громадянин України от­римував можливість стати співвласником того чи іншого приватизованого підприємства і брати участь в управлінні його діяльністю та розподілі прибутків, що в цілому повинне було сприяти підвищенню ефективності і результативності діяль­ності українських організацій, забезпечувати по­дальший розвиток української економіки.

З метою забезпечення справедливості проце­су приватизації та подальшого ефективного фун­кціонування приватизованих підприємств, на ос­нові формування адекватного корпоративного уп­равління, в Україні було прийнято цілий ряд нор­мативно-правових актів, які в цілому дали змогу провести процедуру роздержавлення і створення акціонерної форми власності.

Постановка проблеми. На жаль, як свідчить аналіз досвіду управління акціонерними товари­ствами, існуюча нині форма корпоративного уп­равління не позбавлена цілого ряду недоліків, які суттєво знижують її ефективність. Серед них, на наш погляд, найбільш суттєвою є проблема взає­мовідносин акціонерів, як співвласників акціонер­ного товариства, та його виконавчого органу уп­равління. Зокрема, ще не до кінця врегульовани­ми залишаються такі питання:

- збалансованість прав і повноважень менед­жерів та акціонерів, особливо тих, які володіють

незначною часткою акцій;

- необгрунтовано великий розрив між вартістю акцій, придбаних дрібними акціонерами під час при­ватизації, та їх реальною ринковою вартістю;

- відсутність гарантій захисту прав акціонера на отримання дивідендів та права на інформацію про результати діяльності акціонерного товариства;

- наявність можливості отримання нелегальних доходів крупними акціонерами та керівництвом кор­порації;

- відсутність ефективних механізмів внутрішнього регулювання взаємовідносин власників і менеджерів та інституційної структури гарантування дисциплі­ни цих відносин;

- відсутність тісного зв'язку між розміром вина­городи менеджерської команди акціонерного това­риства, результатами діяльності корпорації та роз­міром дивідендів її акціонерів.

Аналіз наявних публікацій з проблеми. Про­блеми корпоративного управління досить широко висвітлюються у вітчизняній і зарубіжній літературі та наукових періодичних виданнях. Плідно працю­ють в цьому напрямку такі вітчизняні вчені, як Я. Кудря [4, 5], С. Яковенко [14], В. Цікало [12], Р. Задорожна [3], М. Чеховська [13], О .Остафіль, І. Малик [8], П. Буряк [2], В. Мокряк, Е. Мокряк [9, 10] та інші.

Так, Я.В. Кудря у своїх дослідженнях [4, 5] підняв одразу декілька актуальних питань в галузі корпо­ративного управління. Зокрема, він проаналізував проблему правового регулювання корпоративного управління, здійснив класифікацію та запропону­вав механізм розв' язання корпоративних проблем шляхом удосконалення корпоративної політики.

Інший фахівець, П.Ю. Буряк [2], у своїй статті розглянув головні принципи корпоративного управ­ління, які повинні забезпечувати захист прав інвес­торів, відкритість і прозорість діяльності акціонер­них товариств.

Науковець В. Македон [7] дослідив умови, які забезпечують корпораціям ефективне функціонуван­ня з перспективою подальшого розвитку. Зокрема, були розглянуті процеси створення системи опера­тивного управління активами корпоративної струк­тури за рахунок виділення операційної та фінансо­вої діяльності. Визначено напрямки удосконалення управління активами корпорації шляхом оптимізації діючих систем прийняття рішень.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я