Проектне фінансування

Форми проектного фінансування

Аналіз організації фінансування великомасштабних інвестиційних проектів у промислово розвинених країнах показує, що на практиці існує значна кількість різноманітних схем проектного фінансування. Ці схеми можна класифікувати за різними ознаками:

За видами кредиторів:

1)банківське проектне фінансування;

2) корпоративне проектне фінансування.

За мірою ризику, яку приймає на себе банк-кредитор:

1)проектне фінансування без регресу на позичальника;

2) проектне фінансування з обмеженим регресом на позичальника;

3) проектне фінансування з повним регресом на позичальника.

За способом мобілізації та джерелами фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів:

1)  проектне фінансування, здійснюване за рахунок коштів самого промислового підприємства;

2)   проектне фінансування, здійснюване за рахунок банківських кредитів;

3)  проектне фінансування, здійснюване за рахунок інвестицій (розміщення акцій на первинному ринку, пайові внески);

4)  проектне фінансування, здійснюване за рахунок облігаційних позик;

5) проектне фінансування, здійснюване за рахунок лізингу.

У реальному житті переважають змішані, комбіновані форми проектного фінансування. Кожен конкретний випадок проектного фінансування складно або майже неможливо віднести до якоїсь однієї з вище перерахованих груп.

Банківська практика розрізняє такі форми проектного фінансування реалізації інвестиційних проектів [3, 5]:

Фінансування без права будь-якого регресу на позичальника, при якому банк-кредитор приймає на себе всі ризики, пов’язані з реалізацією проекту, аналізуючи тільки грошові потоки, що генеруються проектом і спрямовуються на погашення кредиту. У практиці фінансування інвестиційних проектів така форма зустрічається досить рідко, адже при такому виді угоди кредитор не має ніяких гарантій від позичальника щодо повернення основної суми боргу та отримання належних відсотків.

Фінансування за такою схемою є найбільш дорогим для позичальника, оскільки за великий ризик кредитор бажає одержати найбільшу вигоду.

При такій формі проектного фінансування банк активно відслідковує питання розробки, реалізації і управління експлуатацією інвестиційного проекту. Іноді в кредитній угоді банк резервує за собою право придбання частини акцій підприємства, яке здійснює управління об’єктом інвестування.

Без регресу на позичальника фінансуються проекти, які мають високий рівень рентабельності. Як правило, реалізація таких проектів передбачає випуск конкурентоспроможної продукції.

Фінансування з обмеженим правом регресу на позичальника передбачає розподіл ризиків проекту між його учасниками таким чином, щоб кожний учасник брав на себе ті ризики, які від нього залежать. Наприклад, позичальник приймає на себе всі ризики, пов’язані з експлуатацією об’єкта інвестування, підрядник приймає на себе ризики завершення будівництва і т.д. У такому разі всі учасники зацікавлені в успішній реалізації проекту, оскільки їх прибуток визначається їх ефективною діяльністю. Фінансування з обмеженим правом регресу на позичальника є досить поширеною формою проектного фінансування.

Різновидністю проектного фінансування з обмеженим регресом є проекти з повним регресом на позичальника за всіма ризиками за винятком політичних або форс-мажорних, які бере на себе кредитор. Така форма проектного фінансування використовується в практиці діяльності банків тих промислово розвинутих країн, в яких існують державні або напівдержавні агентства з страхування вітчизняних інвесторів від політичних чи форс-мажорних ризиків по операціях за кордоном.

Фінансування з повним регресом на позичальника, коли кредитор не приймає на себе ніяких ризиків, пов’язаних з проектом, обмежуючи свою участь у реалізації проекту тільки наданням коштів в обмін на гарантії організаторів проекту або третіх осіб. При цьому кредитор не аналізує генеровані проектом грошові потоки.

 

« Содержание


 ...  10  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я