Формування та вибір схеми фінансування проекту з урахуванням факторів ризику
Кожне підприємство, яке має досвід пошуку інвестицій в Україні або за кордоном, потрапляли в умови, за яких потенційні інвестори відмовляли у наданні коштів, мотивуючи своє рішення надто високим ризиком інвестування. Це пояснюється тим, що в країні з високою політичною, економічною та соціальною нестабільністю легше втратити вкладений капітал, ніж заробити на ньому.
Така ситуація може бути розв’язана двояко:
1) можна відкласти всі свої плани до того часу, поки не поліпшиться інвестиційний клімат і не підвищиться активність інвесторів, а в цей час реалізовувати невеликі проекти, які не вимагають залучення зовнішніх джерел інвестування;
2) не чекаючи поліпшення параметрів інвестиційної привабливості країни (регіону) та підвищення активності інвесторів, активно вести пошук шляхів зниження ризиків інвестування.
Кожне підприємство повинно формувати свій сприятливий інвестиційний мікроклімат за рахунок дотримання платіжної
дисципліни, вдосконалення управління виробництвом, підвищення якості проектів; розробки економічно обґрунтованого комплексу заходів, спрямованих на зниження ризиків інвестора та підвищення привабливості проектів. Стає зрозумілим, що таким чином можна створити сприятливі умови інвестування та підвищити ймовірність отримання інвестиційних ресурсів.
При цьому виникає закономірне запитання: навіщо підприємствам управляти ризиками інвестора, якщо інвестор сам приділяє цьому значну увагу? По-перше, якщо запропонований інвестиційний проект немає повноцінного аналізу проектних ризиків та не передбачає заходів щодо захисту інвесторів, то, швидше за все, такий проект буде відхилений вже на першій стадії розгляду. По-друге, якщо проект все ж зацікавить інвестора і він почне його подальше вивчення, то всі рішення, які будуть прийматися по даному проекту, будуть спрямовані на забезпечення власних інтересів, що може призвести до підвищення ризиків підприємства-реципієнта. Внаслідок цього може бути, що одержані інвестиції не тільки не сприятимуть успішній реалізації інвестиційного проекту, а навпаки, негативно впливатимуть на фінансовий стан підприємства з погляду зниження його фінансової незалежності і як крайній варіант — можуть стати причиною банкрутства суб’єкта господарювання.
Отже, діяльність підприємств з організації фінансування проектів повинна базуватися на оцінці та управлінні ризиками інвестування і полягає у формуванні схеми фінансування, яка забезпечуватиме прийнятний рівень ризику і доходності проекту як для всіх інвесторів, так і для підприємства-реципієнта.
За результатами проведеного аналізу особливостей проекту, ризиків, пов’язаних з його реалізацією, і доступних способів управління ними, а також інформації про потенційних інвесторів, підприємство формує попередні варіанти схеми фінансування проекту. Це дійсно попередні варіанти схеми фінансування, оскільки кінцевий варіант може бути визначений тільки після переговорів з інвесторами. При цьому кожна схема фінансування повинна включати:
• Характеристику інвесторів двох типів — кредиторів, які надають кошти на позикових умовах, і акціонерів (учасників), які вкладають кошти в статутний капітал підприємства;
• Умови надання позикових коштів, які формуються на основі таких найважливіших показників: сума позикових коштів; термін кредиту;
пільговий період на погашення основної суми боргу; величина ефективної відсоткової ставки;
• Способи управління ризиками кредиторів (види забезпечення);
• Умови внесків учасників, умови придбання акцій акціонерами, які визначаються за такими показниками: вартість однієї акції, частка в акціонерному капіталі, види акцій (прості чи привілейовані).
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 131