Політична економія

Форвардні (строкові) операції. Угода про обмін валюти на пев­ну дату в майбутньому. Здійснюється на договірній основі з метою уникнення можливих збитків унаслідок зміни кон'юнктури на ва­лютному ринку в майбутньому, насамперед зміни валютних кур­сів. За форвардної операції платіж за куплену (продану) валюту здійснюють через певний строк (від одного-двох тижнів до кіль­кох років) за курсом, зафіксованим на момент її укладення.

Основними елементами валютного, як і будь-якого ринку, є попит, пропозиція і ціна валюти. Їх взаємозв'язок утворює меха­нізм валютного ринку.

З огляду на зростання впливу валютних ринків на світову еко­номіку запроваджено міжнародну координацію валютної політи­ки держав світу.

Валютна політика — сукупність економічних, правових і організаційних за­ходів і форм, які здійснюють державні органи, центральні банківські та фі­нансові установи, міжнародні валютно-фінансові організації у сфері ва­лютних відносин з метою стабілізації світового валютного ринку.

Валютні курси значною мірою залежать від валютної політики центральних банків, зокрема від їх офіційних інтервенцій на ва­лютних ринках з метою підтримання ослаблених валют. Це здій­снюють, поглинаючи певну кількість їх надлишкової пропозиції.

За відсутності належного результату центральні банки застосову­ють інші економічні, адміністративні методи, хоча вони мають об­межений і тимчасовий вплив на стан економіки та рівень валют­ного курсу.

Значний вплив на валютні ринки чинить також стан платіж­ного балансу країн світу.

Платіжний баланс — система показників, що характеризують співвідно­шення між загальною сумою всіх платежів, здійснених даною кра їною ін­шим країнам, і сумою всіх надходжень у країну в процесі зовнішньоеконо­мічної діяльності протягом певного часу(здебільшого за рік).

За активного платіжного балансу країна одержує з-за кордону платежів у певній валюті більше, ніж сплатила сама, а за пасивно­го платіжного балансу — навпаки. Платіжний баланс охоплює та­кі основні розділи, як торговий баланс, баланс послуг і некомер- ційних платежів, баланс руху капіталів і кредитів. Головним еле­ментом платіжного балансу є торговий баланс.

Міжнародними організаціями, що діють на світовому валют­ному ринку й активно впливають на функціонування міжнарод­ної валютної системи, регулювання міжнародних валютних, кре­дитних, фінансових відносин, здійснення досліджень із проблем валютно-кредитної та фінансової галузей світового господарства, розробки рекомендацій і пропозицій, є МВФ і група Світового бан­ку. Крім того, в Європі функціонують Європейський інвестицій­ний банк (ЄІБ) та ЄЦБ країн-учасниць ЄС.

Міжнародний валютний фонд. Ця міжнародна спеціалізова­на валютно-кредитна організація регулює валютні відносини між державами-учасницями, має статус спеціалізованої представ­ницької установи ООН. МВФ розпочав свою діяльність з березня 1947 р. Основними його завданнями є сприяння розвитку міжна­родної торгівлі та валютно-фінансовому співробітництву методом регулювання валютних курсів; підтримання стабільності валют­них паритетів; надання кредитних ресурсів країнам-учасницям; розроблення заходів з оздоровлення валютної системи світу.

Оскільки МВФ — організація акціонерного типу, його ресур­си формуються із внесків країн-учасниць, для кожної з яких установлено вступні квоти, від розміру яких залежить кількість голосів країни у Фонді. Ці квоти переглядаються щоп'ять років, залежно від частки країни у світовій торгівлі. Величина квот ви­значає здатність країни впливати на політику організації. Кожна країна-учасниця отримує 250 голосів незалежно від розмірів її квот плюс один голос на кожні сто тисяч СПЗ її квоти. Так, част­ка США у загальній кількості голосів наприкінці 2000 р. стано­вила 17,7 %; Японії — 6,3; Німеччини — 6,2; Великобританії — 5,1; Франції — 5,1; Росії — 2,8 %.

 

« Содержание


 ...  423  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я