Глобалізація світового господарства
Поняття «глобалізація» за своїм змістом є багатозначним, стосується майже всіх сфер людської діяльності: правового та інформаційного простору, політичних відносин, економіки тощо. Сутність феномену глобалізації полягає у тому, що притаманні певній сфері суспільного життя процеси набувають глобального характеру, впливають на процеси і явища в інших його сферах. У цьому сенсі глобалізація є породженням і формою розвитку інтернаціоналізації суспільного життя. Глобалізація світової економіки полягає у набутті такої взаємозалежності економічними суб'єктами, за якої дія одного з них торкається інтересів усіх інших (набуває глобального характеру), і всі вони одночасно впливають на процеси і явища в інших сферах світового господарства.
Глобалізація світового господарства — набуття складовими світового господарства (світовим ринком, міжнародною торгівлею товарами, капіталом, ноу-хау тощо) планетарного масштабу, їх проникнення в економіки всіх країн світу, підпорядкування інтересам суб'єктів (власників), що уособлюють складові світового господарства.
Людство опинилося перед багатьма проблемами, які внаслідок своєї масштабності та значущості почали впливати на інтереси не окремої держави і навіть не регіону, а на земну цивілізацію загалом. Глобальними вважають проблеми, які мають планетарний, всесвітній характер; породжують наслідки, що загрожують усій цивілізації; вимагають негайних дій на основі колективних і скоординованих рішень світового співтовариства.
У сучасному світі найгостріші глобальні проблеми людства такі: забезпечення продуктами харчування, сировиною, матеріалами, енергією; екологічна безпека, охорона здоров'я; зайнятість населення; збереження миру і скорочення арсеналу військової зброї; економічне відставання країн, що розвиваються; освоєння
космосу і Світового океану. Загострення їх становить реальну загрозу існуванню людської цивілізації.
Міжнародна економіка в умовах глобалізації набуває нових ознак, зумовлених дією таких чинників:
— зміна спрямованості та структури міжнародної торгівлі (зростання товарообміну наукомісткою продукцією);
— якісні перетворення фінансово-кредитної сфери (зміна її ролі на основі посилення значення валютних, кредитних, фондових ринків);
— зміна змісту світогосподарських зв'язків (темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, а фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг);
— формування глобального світового господарства на основі планетарного охоплення міжнародної економіки ТНК і транснаціональними фінансовими структурами (банками, ФПГ);
— пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.
Глобалізація світової економіки виявляє себе в горизонтальних і вертикальних вимірах. Вона є свідченням того, що закономірності розвитку виробництва і МПП включили у міжнародні економічні відносини всі країни. Наслідком інтернаціоналізації виробництва стала глобалізація економічних проблем, зміна характеру економічних відносин між країнами. Вони все більше перестають бути двосторонніми і переростають у багатосторонні відносини, об'єднуючи країни незалежно від рівня розвитку, відчутно впливаючи на світову економічну систему.
Процес глобалізації простежується на макро- і мікроекономіч- ному рівнях.
Глобалізація на макроекономічному рівні. Це означає загальне прагнення країн, регіонів до економічної активності поза межами своїх кордонів. Основними ознаками таких прагнень є лібералізація торгівлі; ліквідація (або обмеження) інвестиційних, митних та інших бар'єрів; створення зон вільного підприємництва, єдиної валюти тощо.
» следующая страница »
1 ... 420 421 422 423 424 425426 427 428 429 430 ... 452