Одним з найважливіших елементів будь-якої валютної системи є валютний курс — ціна національної грошової валюти однієї
країни, виражена у грошових одиницях інших країн. Він є ціною різних валют у доларах США або ціною долара США в одиницях цих валют — фунтах стерлінгів, євро тощо, тобто співвідношенням, за яким обмінюють валюти, здійснюючи валютні та інші операції. Оскільки валютний курс ураховує купівельну спроможність валют, він може змінюватися в часі та просторі на досить значні величини під дією таких чинників, як стан платіжного балансу, величина інфляції, міграція капіталів, економічна кон'юнктура, співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти, політична стабільність тощо. На певному проміжку часу валютний курс може залежати і від психологічних, моральних чинників. У свою чергу він впливає на зовнішньоекономічні відносини країни, є однією з передумов еквівалентності міжнародного обміну.
Валютний курс має вартісну основу. За золотого обігу нею був валютний паритет — співвідношення грошових одиниць різних країн, що вимірюється співвідношенням умісту в них золота. Загалом, валютний паритет є законодавчо встановленим співвідношенням між двома валютами.
З огляду на динамічність, гнучкість валютних курсів виокремлюють такі їх види:
— валютний курс, який коливається (такий курс вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції грошей);
— гнучкий (плаваючий) валютний курс (його коливання обумовлюється дією механізмів державного і недержавного валютного регулювання);
— фіксований валютний курс (офіційно встановлене державою співвідношення між національними валютами, засноване на валютних паритетах; можливі під впливом коливання попиту і пропозиції зміни усуваються здійсненням стабілізаційних заходів).
За плаваючих курсів валютний курс, як і будь-яка ціна, обумовлюється дією закону попиту і пропозиції. При цьому він має вартісну основу. За золотого обігу нею був валютний паритет. За золотого і девізного стандартів (до 1978 р.) валютний курс був тотожним золотому паритету, що визначався золотим вмістом валют.
Світова валютна система. Вона сформувалася наприкінці XIX ст. на основі інтернаціоналізації продуктивних сил, МПП, утвердження світового ринку, золотого стандарту.
Світова валютна система — глобальна форма організації валютних відносин у межах світового господарства, закріплена багатосторонніми міждержавними угодами і регулюється міжнародними валютно-кредитними і фінансовими організаціями.
Її характеризують такі особливості: наявність стабільних золотих валют у більшості розвинутих країн; механізм визначення взаємних курсів валют; валютний ринок; узгоджений порядок взаємних міжнародних платежів на основі вексельного обігу та золота, яке виконувало всі функції грошей, що забезпечувало стабільність валютної системи, вільне переміщення капіталу між країнами, необхідний обсяг національних валют тощо.
Складовими світової валютної системи є валютні ринки.
Валютний ринок — система економічних і організаційних відносин у процесі операцій купівлі-продажу іноземних і міжнародних колективних валют і платіжних документів у іноземних валютах з метою забезпечення міжнародних розрахунків.
Система окремих, локалізованих у певних регіонах, центрах міжнародної торгівлі й валютно-фінансових зв'язків валютних ринків утворює світовий валютний ринок.
До найпоширеніших на валютному ринку операцій належать спот-операції та форвардні (строкові) операції.
Спот-операції. Це валютна готівкова операція, яка полягає в негайному або швидкому постачанні валюти (протягом двох найближчих робочих днів). Величина валютного курсу за спот-опера- ціями відрізняється від курсу за строковими (форвардними) валютними операціями.
» следующая страница »
1 ... 417 418 419 420 421 422423 424 425 426 427 ... 452