Основи інвестиційного менеджменту

Рівень фізичного зносу виробничих фондів промисловості в Укра­їні значно збільшився (понад 60%). Це погіршило структуру промис­ловості та законсервувало диспропорції, що поставило під загрозу еко­номічну та національну безпеку країни, негативно позначилося на структурних зрушеннях в економіці, на темпах розвитку науково-тех­нологічного прогресу(НТП) та на ефективності суспільного виробни­цтва. У результаті Україна все більш здає свої позиції в світі як індуст­ріальна країна [12-14, 20].

Для того, щоб Україна змогла на новій, більш сучасній базі зайня­ти свої позиції у світовому господарстві як індустріальна країна з се­реднім рівнем економічного розвитку та задовільними умовами жит­тя населення (що відповідають світовим стандартам), знадобляться значні інвестиції. Існує декілька оцінок потреб української економіки в інвестиціях - від 40 до 100 та більше млрд. дол. США [20]. За період 1990 - 1999 рр. практично всі показники народного господарства знизилися, значно зменшилися темпи оновлення основних виробни­чих фондів, зокрема їх активна частина. Рівень фізичного зносу ви­робничих фондів перевищив критичний розмір [12-14,20]. З 2000 р. деякі показники стабілізувались і поступово поліпшувалося станови­ще практично в усіх галузях народного господарствах [12-14, 20].

Зараз перед Україною постали дві основні задачі. Зміст першої полягає в стабілізації та піднесенні економіки, а вже потім стоятиме задача перетворення України у високотехнологічну державу. В зв’язку з цим на даний момент немає інших, більш дійових засобів для вряту­вання вітчизняної економіки, ніж правильна та послідовна інвести­ційна політика.

Для цього необхідно дотримуватися двох умов: по-перше, сама держава не може більше уникати прямої участі в інвестиційному про­цесі на усіх рівнях; по-друге, держава повинна створити всі необхідні економічні умови для тримання і стимулювання інвестиційної діяль­ності та зростання ефективності використання інвестицій.

4.2.    Відбір підприємства для інвестування

Для будь-якого інвестора найголовніше - це найти об’єкт госпо­дарювання для вкладення коштів та отримання максимального при­бутку. На кожному підприємстві завжди існує дефіцит інвестицій (коштів) щодо подальшого його розвитку, впровадження новітніх тех­нологій та оновлення основних засобів. Впевненість інвестора щодо вкладання інвестицій обґрунтовується певними методами аналізу щодо об’єкту вкладання [12-14]. Методи аналізу підприємств визначаються насамперед специфікою виробничо-комерційної діяльності досліджу­ваного підприємства. Проте можна сформувати принциповий підхід до вивчення підприємств незалежно від сфер ділової активності. Суть цього методу полягає в послідовній деталізації проведеного аналізу шляхом попереднього аналізу багатьох підприємств у галузях, що ста­новлять інтерес для інвесторів, послідовного звуження кількості підприємств на основі більш детального вивчення їх фінансового ста­новища та перспектив розвитку, вивчення окремих аспектів діяльності підприємств на місці. Основні етапи цього процесу подані на рис. 4.1 [12-14,18-20].

Аналіз діяльності підприємства передбачає наявність достовірної інформації про його стан та перспективні плани розвитку. Чим повніше ця інформація, тим більш обґрунтованими є результати аналізу. Як основні джерела подібної інформації можуть бути використані:

Рис. 4.1. Основні етапи відбору підприємства та прийняття рішення щодо інвестування

відомості про підприємства, які публікуються в спеціальних ви­даннях і довідниках;

відомості, які публікуються самими підприємствами: річні звіти про діяльність підприємств, балансові звіти, проспекти фірм, виста­вочні та ярмаркові каталоги і т.ін.;

результати аналітичних оглядів і досліджень, виконаних спеціалі­зованими організаціями;

 

« Содержание


 ...  65  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я