УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
Капітальні вкладення, інвестиції макро- та мікрорівня, відбір підприємства для інвестування, грошові потоки від інвестиційної діяльності (!Д),надходження від ІД, витрати ІД, чистий рух коштів від ІД, якість управління щодо структури грошових потоків підприємства, метод участі в капіталі, аналіз грошових потоків від ІД.
4.1. Інвестиції на макро- та мікрорівні
Інвестиції — відносно новий для вітчизняної економіки термін. У рамках централізованої планової системи використовувалось тільки одне поняття — капітальне вкладення, під якими розумілися всі витрати на відтворювання основних фондів, включаючи витрати на їх ремонт.
Під інвестиціями в широкому розумінні необхідно розуміти кошти, майнові та інтелектуальні цінності держави, юридичних та фізичних осіб, спрямовані на створення нових підприємств, розширення, реконструкцію й технічне переоснащення діючих, придбання нерухомості, акцій, облігацій та інших цінних паперів і активів з метою отримання прибутку та (або) іншого позитивного ефекту [12—14,17—19].
Інвестиції — це більш широке поняття, ніж капітальні вкладення.
Інвестиції прийнято ділити на фінансові (портфельні) та реальні. Фінансові інвестиції — вкладення в акції, облігації, інші цінні папери інших підприємств. Реальні інвестиції — вкладення в створення нових, реконструкцію й технічне переобладнання діючих підприємств. У цьому випадку підприємство—інвестор, вкладаючи свої кошти, збільшує свій виробничий капітал: основні виробничі фонди й необхідні для їх функціонування оборотні кошти.
При здійсненні портфельних інвестицій інвестор збільшує свій фінансовий капітал, одержуючи дивіденди — прибуток на цінні папери.
Капітальні вкладення — інвестиції в основний капітал (основні засоби), у тому числі витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію й технічне переоснащення діючих підприємств, придбання машин, устаткування, інструмента, інвентарю та інші витрати [11, 17— 20].
Якщо розмірковувати з виробничих позицій, то капітальні вкладення — це витрати на будівельно-монтажні роботи при зведенні будівель та споруд; на придбання, монтаж й налагодження машин та устаткування; утримання керівництва підприємства, що будується; на підготовку та перепідготовку кадрів; витрати, пов’язані з відведенням земельних ділянок та переселенням у зв’язку з будівництвом і т. ін.
У статистичному обліку та економічному аналізі реальні інвестиції називають ще капіталоутворюючими. Вони включають такі елементи: інвестиції в основний капітал; витрати на капітальний ремонт; інвестиції на придбання земельних ділянок і об’єктів природокористування; інвестиції в нематеріальні активи (патенти, ліцензії, програмні продукти, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки і т. ін.); інвестиції на поповнення запасів матеріально-технічних ресурсів [12-14,17-19].
Чільне місце в структурі капіталоутворюючих інвестицій (форми реальних інвестицій) займають інвестиції в основний капітал, до обсягу яких входять витрати на нове будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення діючих промислових, сільськогосподарських, транспортних, торговельних та інших підприємств, витрати на житлове та культурно-побутове будівництво.
Інвестиції як економічна категорія виконують ряд найважливіших функцій, без яких неможливий нормальний розвиток економіки будь- якої держави. Інвестиції на макрорівні є основою для: здійснення політики розширеного відтворювання; прискорення науково-технологічного прогресу [12-14], поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції; структурної перебудови суспільного виробництва та збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства; створення необхідної бази сировини промисловості; громадського будівництва, охорони здоров’я, культури, вищої та середньої школи, а також розв’язання інших соціальних проблем;
» следующая страница »
1 ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68 ... 175