Організація праці менеджера

двох років або виправними роботами на той же строк, або штрафом в розмірі від ста до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ті ж самі дії, якщо ними завдано шкоди в великих розмірах, або здійснені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Стосовно штрафів необхідно зауважити, що 8 лютого 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон, яким внесені зміни в законодавчі акти України, що стосуються застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу.

Тепер залежно від ступеня громадської небезпеки здійсненого злочину з врахуванням майнового стану винуватця штраф може становити до 400 мінімальних зарплат, за корисливі злочини—до 1000 мінімальних зарплат.

Таким чином, законодавство України гарантує правовий захист комерц­ійної таємниці.

Розглядаючи питання про відповідальність за порушення умов збережен­ня комерційної таємниці слід зазначити, що, як правило, як міру покарання призначають позбавлення волі або штраф, а також звільнення і зобов’язання відшкодувати збитки.

При цьому розміри покарання в різних країнах неоднакові і часом істотно відрізняються. Наприклад, в Австралії за розголошення комерційної таємниці працівниками підприємства Закон про недобросовісну конкуренцію передба­чає позбавлення волі до 3-х місяців чи штраф у розмірі до 180 денних ставок. У той же час, згідно з Цивільним кодексом Франції винні у цьому правопору­шенні можуть бути засуджені до позбавлення волі від 3-х місяців до 2-х років, а також до грошового штрафу до 8 тисяч франків.

А за кваліфікований склад злочину, тобто передавання комерційної таєм­ниці іноземцю, може бути позбавлення волі від 2-х до 10 років.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук­раїні” від 16.07.1999 р. № 996-Х^ (п. 2 ст. 14) передбачено, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, пе­редбачених законодавством, а у п. 3 цієї ж статті сказано, що відкриті акціо­нерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товари­ства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кре­дитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюд­нювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

12.5.     Контрольні запитання

1. Сутність поняття комерційної таємниці.

2.  Забезпечення захисту комерційної таємниці.

383

3.  Наведіть перелік відомостей, що складають комерційну таємницю.

4.  Захист документів комерційної таємниці на підприємствах.

5. Порядок обміну, зберігання і використання конфіденційної інформації, яка є власністю держави.

6.  Яка відповідальність встановлена за порушення законодавства про інформацію?

Глава 13. РОБОТА ПЕРСОНАЛУ З ДЕРЖАВНОЮ ТАЄМНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

План:

13.1.      Основні поняття і загальні поло­ження про державну таємницю.

13.2.     Порядок віднесення інформації до державної таємниці.

13.3.   Засекречування та розсекречуван­ня інформації.

13.4.   Охорона державної таємниці.

13.5.     Контроль за додержанням вимог про державну таємницю.

13.6.       Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

13.7.    Контрольні запитання.

13.1.     Основні поняття і загальні положення про державну таємницю

В Україні суспільні відносини, які пов’язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною з метою захисту національної безпеки регулює Закон України “Про державну таємницю” від 21.09.99 р. № 1079-ХІУ.

 

« Содержание


 ...  222  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я