Організація праці менеджера

•   про інші засоби, форми і методи охорони державної таємниці.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за сту­пенями секретності “особливої важливості”, “цілком таємно” та “таємно” лише за умови, що вони належать до категорій, зазначених у частині першій цієї статті, і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки Украї­ни.

Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод лю­дини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров’ю та безпеці населення.

Не відноситься до державної таємниці інформація:

1) про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;

3) про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, у тому числі харчу­вання, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а та­кож про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і куль­тури населення;

4)  про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самовря­дування та їх посадових осіб;

6) інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена.

Державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цьо­го Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Виконання функцій державного експерта з питань таємниць на конкрет­них посадових осіб покладається:

•  у Верховній Раді України—Головою Верховної Ради України;

•   в інших органах державної влади — Президентом України за поданням керівника відповідного державного органу.

Втручання в діяльність державного експерта з питань таємниць особи, якій за посадою його підпорядковано, не допускається.

Державний експерт з питань таємниць відповідно до покладених на нього завдань:

1) визначає:

•   підстави, за якими інформацію має бути віднесено до державної таєм­ниці;

•   підстави та доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі);

•   доцільність віднесення до державної таємниці інформації про винаходи (корисні моделі), що мають подвійне застосування, на підставі порівняльного аналізу ефективності цільового використання та за згодою автора (власника пакета);

•   ступінь секретності інформації, віднесеної до державної таємниці;

•   орган державної влади (органи), якому надається право приймати рішен­ня щодо кола суб’єктів, які матимуть доступ до секретної інформації;

2) надає висновок щодо шкоди національній безпеці України у разі розго­лошення конкретної секретної інформації;

3) установлює та продовжує строк дії рішення про віднесення інформації до державноїтаємниці із зазначенням дати її розсекречення;

4)дає Службі безпеки України висновки про зміну ступеня секретності інфор­мації та скасування рішення про віднесення її до державної таємниці у разі, якщо підстави, на яких цю інформацію було віднесено до державної таємниці, переста­ли існувати;

5) затверджує за погодженням із Службою безпеки України розгорнуті пе­реліки відомостей, що становлять державну таємницю, зміни до них, контро­лює відповідність змісту цих переліків Зводу відомостей, що становлять дер­жавну таємницю;

6) розглядає пропозиції органів державної влади, органів місцевого самовря­дування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та окремих гро­мадян щодо віднесення інформаціїдо державної таємниці та її розсекречування;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 221 222 223 224 225 226227 228 229 230 231  ... 240