Операційний менеджмент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийняття замовлення

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.4. Схема дії працівника/покупця при замовленні книги

3.  Вивчення. Записи процедур (графіки) детально вивча­ються з метою виявлення ділянок для покращення. У сфері втрат, пов’язаних з простоями і транспортуванням, основну увагу потрібно зосереджувати на покращенні виробничих опе­рацій за рахунок їх перепланування. Для цього використовуєть­ся стандартний перелік питань, що ставляться по кожній опе­рації в такій послідовності:

•    Ціль:

Що робиться? Чому? Які є альтернативи? Що потрібно робити?

•    Місце:

Де це робиться? Чому? Де ще можна? Де найкраще?

•   Послідовність:

Коли це робиться? Чому? Коли ще можна? Коли краще всього?

•    Особистість:

Хто це робить? Чому? Хто ще може це робити? Хто робить краще за всіх?

•    Засоби:

Як це робиться? Чому? Як ще можна це зробити? Як зро­бити це найкраще?

Результатом є критична оцінка всіх аспектів роботи, вияв­лення варіантів і вибір кращих з них.

4.  Розробка. Описаний вище процес аналізу прямо веде до розробки нових чи покращення існуючих методів. Будучи скла­деними і формалізованими, як правило, у вигляді графіка тех- процесу, вони піддаються критичній перевірці на предмет здійснення і переваги над використовуваними раніше.

5.   Впровадження. Покращені методи передаються тим, кого вони безпосередньо стосуються, для впровадження. При цьому важливо переконати майстрів (працівників) в тому, що вони є корисними і обґрунтованими.

6.  Підтримання. Підтримка необхідна для того, щоб впо­ратись з непередбаченими обставинами, які можуть виникну­ти на етапах розробки і впровадження, а також для подолання відхилень у процесі виробництва.

Розділ IV

Тактичні рішення в операційному менеджменті

Тема 9. Агрегатне планування

9.1. Планування виробничих процесів

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з урахуванням змін су­купного попиту. Головною ціллю є мінімізація витрат протя­гом запланованого часу.

Планування, як правило, проводиться на базі прогнозних даних попиту. Його прийнято поділяти на довгострокове (стра­тегічне), середньострокове (тактичне) і короткострокове (опе­ративне).

Довгострокові прогнози, які допомагають менеджерам ви­рішувати питання виробничих потужностей і визначати стра­тегії випуску продукції, є прерогативою вищих рівнів менедж­менту. При цьому вирішуються такі питання, як розширення і розміщення виробництва, впровадження нових виробів і нау­ковий пошук, а також визначаються періоди і обсяги необхід­них інвестицій на кілька років вперед.

Середньострокове планування розпочинається з пошуку рішень розвитку виробничої потужності на тривалий період (більше року). Це функція операційного менеджера, який відповідає за вирішення тактичних завдань. План тактичних рішень складається із місячного і квартального планування, в яких враховується коливання попиту. Всі ці плани повинні відповідати довгостроковій стратегії менеджменту високого рівня і знаходити своє рішення в рамках виділених раніше для цих цілей ресурсів при прийнятті стратегічних рішень.

 

« Содержание


 ...  53  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я