Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

2.               Функція розвитку - передбачає можливість побудови конкурентоспро­можної стратегії, розширюючи горизонти цілей (збільшення прибутку, охоплення більшої частки ринку тощо), забезпечує існування підприємства, можливості його розширення шляхом вливання нових структур, забезпечує рівновагу економічних суб’єктів господарювання на певному ринку, в певному регіоні.

Таблиця 2.10

Мотивуючі чинники трансферу технологій

Мотиви, що змушують підприємства імпортувати технології

Мотиви, що змушують власників технології її експортувати

Забезпечення виробництва продукції, надання послуг належної якості без значних витрат часу на НДПКР.

Підвищення іміджу фірми та товарів і послуг, що нею надаються.

Зменшення витрат праці, матеріалів, енергоносіїв тощо.

Зменшення витрат на НДПКР.

Налагодження успішного бізнесу через випуск конкурентної продукції за умов залучення сучасної технології.

Уникнення штрафів та санкцій через запровадження нових стандартів до процесу виробництва (екологічний аспект) та на продукцію.

Вирішення проблеми розширення ринків збуту у разі відсутності власних ресурсів для експансії.

Отримання вигоди від зрілої технології, яка вже не може приносити прибуток фір­мі, проте ще становить чималий інтерес для інших фірм, де вона при певній доробці може приносити стабільний доход.

Налагодження виробництва шляхом коопе­рації зусиль (існує технологія, проте відсут­ні ресурси).

Отримання прибутку від основної діяльності (організації, що займаються розробкою та впровадженням технологій).

Прагнення уникнути дії антимонопольного законодавства.

Відсутність коштів на доопрацювання та запровадження технології.

Світова управлінська практика напрацювала дві основні схеми трансферу технологій - вертикальну і горизонтальну. Під вертикальною схемою розуміють процес обміну технологіями між підрозділами підприємства, його філіями та дочірніми підприємствами, тобто обов’язковим компонентом такої схеми є наяв­ність підрозділів, здатних бути генераторами нових технологій. Вертикальна схема обміну технологіями є досить поширеною у діяльності корпорацій та великих підприємств. Проте там цей процес виглядає не завжди ефективно, оскільки через великий розмір та багаторівневу структуру завжди існує можливість втрати ін­формації - керівництво компанії досить часто не знає, що робиться в її під­розділах, та де шукати нові рішення для виробництва нової продукції. Наприклад, один із робітників БіешепБ, говорив: “якби тільки БіешепБ знав те, що БішепБ знає”, тобто малося на увазі те, що не всі технологічні напрацювання в підрозділах знаходять своє відображення в технологічних процесах підприємства. Саме тому на великих підприємствах і корпораціях для пошуку у власних підрозділах перс­пективних з точки зору трансферу технологій створюються спеціальні пошукові системи (система технологічних звітів) або технологічні відділи, які визначають, де і в якому підрозділі знаходиться потрібна технологія [68]. Відібрані технології можуть вдосконалюватися шляхом використання іншими підрозділами і ретран- сферуватися до підрозділу-імпортеру технології. Крім того, передана підрозділом технологія може застосовуватися в іншій своїй якості, при виробництві іншого продукту, як складова іншого технологічного процесу.

Горизонтальна схема трансферу технологій застосовується ширше, оскіль­ки нею можуть скористатися всі виробничі підприємства незалежно від розміру та кількості їх підрозділів. На відміну від вертикальної схеми вона має на меті не покращення конкурентноздатності шляхом виявлення власних резервів (внутріш­нього технологічного моніторингу підрозділів), а швидке подолання або ско­рочення технологічної відсталості підприємства-імпортера технології за рахунок іншого підприємства або організації. Процес трансферу технологій за цією схемою є складнішим, оскільки здійснюється в умовах більшої невизначеності під час пошуку, процесу передачі та експлуатації технологій. Проте з огляду на техно­логічну відсталість більшості вітчизняних виробничих підприємств, саме горизон­тальна схема трансферу технологій повинна дістати найбільше поширення в Україні. На наш погляд, обґрунтування шляхів її оптимізації з урахуванням ре­сурсних можливостей підприємства-імпортера і здатності його персоналу до опанування нової технології є досить актуальним, оскільки дає змогу підприєм­ницьким структурам з різними фінансовими можливостями здійснювати адекватне умовам господарювання технологічне оновлення.

 

« Содержание


 ...  169  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я