Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

4.              Отримання синергічного ефекту, за якого загальні результати учасників об’ єднання більші, ніж сума досягнутих результатів кожного з них при окремому функціонуванні. При визначенні ефективності інтеграції визначальним є комплекс певних критеріїв - враховується оцінка майбутніх грошових потоків об’єднаних компаній, ріст прибутку, зниження загальних витрат. Окрім того, проявляється економія на масштабах виробництва через концентрацію і ефективніше вико­ристання ресурсів, зникає дублювання управлінських функцій шляхом центра­лізації низки послуг бухгалтерського, планового, фінансового характеру. Зокрема, відпадає необхідність у дублюванні програмного забезпечення, придбанні немате­ріальних активів - ліцензій, патентів, прав на використання певних ресурсів. Крім того, підвищується можливість ефективнішого використання ключових компе- тенцій працівників підприємства через їх взаємне підсилення у процесі спільної роботи. Якісний і ефективний менеджмент, сформований у разі об’ єднання окре­мих підприємств, може сприяти зниженню витрат, росту обсягів продажу та мак- симізації прибутку.

Дещо інший підхід у визначенні мотивів до інтеграції використовує М. Деркач. Розглядаючи об’єднання як спосіб зміцнення конкурентоспромож­ності підприємств-учасників, він характеризує об’ єднання як процеси злиття та по­глинання, виділяючи такі їх мотиви: можливість взаємодоповнення ресурсів; придбання великих контрактів; отримання переваг на ринку капіталу; зайняття монопольного становища; збільшення доступу до інформації (know how); економії на роботах з розробки і створення нових видів продукції; підвищення вартості компанії і отримання нею нового статусу; прагнення диверсифікувати бізнес для підвищення рівня його захищеності від зміни ринкової кон’юнктури [21].

На наш погляд, використання такого підходу не дає змоги М. Деркачу (так само як і Ю. Якутіну), виокремити привабливість інтеграції для всіх учасників об’єднання. На нашу думку, усю сукупність виділених мотивів варто було б поділити на такі, що є домінуючими для підприємств, що хочуть приєднатись, і тих, яких власне приєднують (поглинають), оскільки вони є слабшими ринковими структурами. Ці міркування було покладено в основу розробленої нами кла­сифікації мотивів і чинників до інтеграції, яка наведена дещо нижче.

Слід зауважити, що незважаючи на усвідомлення багатопланової еконо­мічної вигідності інтеграції для бізнес-структур, інтеграційні процеси розгляда­ються багатьма науковцями пострадянського простору в основному з точки зору так званої технологічної раціональності, яка забезпечує можливості вдосконалення матеріально-технологічної бази підприємства та мінімізацію виробничих витрат (завдяки зростанню масштабів виробництва) [84], або ж з точки зору оптимізації податкового навантаження (зокрема, через усунення ПДВ на усіх етапах переходу вихідної сировини до готової продукції) [18]. Певна частина економістів підкрес­лює ефект синергії від спільного використання ресурсної бази, що дає змогу зміцнювати ринковий потенціал учасників інтегрованої структури завдяки ак­тивній підприємницькій і маркетинговій діяльності [3; 21; 44, с. 157]. При цьому підкреслюється, що ефективність інтеграційних процесів забезпечується узгодже­ним ціновим механізмом, який конкретно визначає рівень захищеності інтересів кожного учасника [44, с.11].

Приймаючи наведені ними аргументи як вагомі, вважаємо за доцільне звернути увагу ще на один чинник, який, можливо і не зовсім усвідомлено, однак враховується менеджментом підприємств при обґрунтуванні вибору стратегії інтегрованого зростання. Це чинники ризику ринкових трансакцій. Рівень ризику зменшується при залученні ресурсів через приєднання до материнської фірми їх постачальників. На це вказують, зокрема, В. Валентинов, Г. Назарова, В. Про- ценко, Л Ярема та інші [12; 49; 59; 84]. В. Захарченко, досліджуючи ефективність інтеграції в галузі легкої промисловості, також цілком правомірно аргументує економічну доцільність координування збутових потоків в межах інтегрованої структури зменшенням витрат ринкової взаємодії, що особливо суттєво при вхо­дженні на ринок інших країн [26; 27].

 

« Содержание


 ...  127  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я