Значним кроком до досягнення єдності та інтеграції стане формування Платіжного союзу, вдосконалення в його рамках платіжно-роз
рахункових і кредитно-фінансових відносин. Важлива роль відводиться міждержавним фінансово-промисловим групам (МФПГ).
В інтересах поглиблення інтеграційних процесів затверджена і реалізується Програма синхронізації та єдиної спрямованості економічних реформ у двох країнах, яка передбачає узгодження національних програм і правових актів з питань приватизації, розвитку грошово-кре- дитної і податкової сфер, фондових ринків і т.д.
Що стосується утвореного в березні 1996 року митного “союзуп’я- ти” у складі Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, аз 1998 року і Таджикистану, то об'єднання цих держав почало формуватися 6 січня 1995 року з підписання Угоди про Митний союз між Росією і Білоруссю, а також Угоди про Митний союз між Росією, Білоруссю і Казахстаном від 20 січня 1995 року. Киргизстан приєднався до цих угод 29 березня
1996 року. Тоді ж цими державами було підписано Договір про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній галузях. 26 лютого 1999 року до угод про Митний союз і до названого Договору приєднався Таджикистан.
Згідно з Договором про поглиблення інтеграції в економічній та гуманітарній галузях були затверджені спільні органи управління інтеграцією: Міждержавна Рада, Інтеграційний Комітет (постійно діючий виконавчий орган), Міжпарламентський Комітет. Інтеграційний у грудні 1996 року Комітет був наділений ще й функціями виконавчого органу Митного союзу.
Для становлення ефективного митного союзу необхідне формування спільних органів з поступовим набуттям ними наднаціональних повноважень . Існуюча структура виконавчих органів на чолі з Міждержавною радою, куди входять президенти п’яти республік, і консультативний міжпарламентський орган не змогли внести суттєвого вкладу у формування ефективного політичного механізму реалізації намічених цілей і завдань економічного зближення. Провина в цьому належить усім країнам-членам СНД, які через політичні амбіції часто-густо не бажають іти на необхідні взаємні компроміси. У результаті держави СНД можуть втратити вплив не тільки на зовнішніх ринках, але й на внутрішньому ринку Співдружності, що виникає, у першу чергу, через згортання співробітництва у галузі нових технологій, неузгодженість економічної політики у ставленні до третіх країн, розпаду виробничої кооперації.
Центральноазіатська економічна спільнота (“четвірка”) розпочала свою діяльність Юлютого 1994 року, коли Казахстаном, Киргизстаном і Узбекистаном було укладено Договір про створення єдиного економічного простору. 26 березня 1998 р. до Договору приєднався Таджикистан.
У рамках Договору 1994 року була створена Міждержавна рада та її Виконавчий комітет, а потім — Центральноазіатський банк розвитку і співробітництва. Розроблена Програма економічного співробітництва, якою передбачено створення міждержавних консорціумів у галузі електроенергетики, здійснення заходів із раціонального використання водних ресурсів, видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів.
Держави Центральної Азії мають багато спільного в історії, культурі, мові, релігії. Триває спільний пошук вирішення проблем регіонального розвитку. Але економічній інтеграції цих держав заважає аг- рарно-сировинний тип їх економік. Тому терміни реалізації концепції створення єдиного економічного простору на території цих держав будуть визначатися структурним реформуванням їх економік і залежати від рівня їх соціально-економічного розвитку.
Офіційно створення альянсу Грузії, України, Азербайджану і Молдови (ГУАМ) бере початок з Комюніке про співробітництво, підписане 1997 року главами цих держав на зустрічі в рамках Ради Європив Страсбурзі. У цьому документі глави держав декларували готовність до економічного і політичного співробітництва. Утворення цього альянсу можна пояснити певними політичними й економічними причинами, зокрема: необхідністю об’єднання зусиль і координації діяльності в реалізації проектів євразійського і транскавказького транспортних коридорів; спробою налагодження спільного економічного співробітництва; об’єднанням позицій у сфері політичної взаємодії між собою, в ставленні до НАТО; співробітництвом у питаннях боротьби з сепаратизмом і регіональними конфліктами. Стратегічне партнерство держав цього альянсу, крім геополітичних міркувань, координації торгово-економічного співробітництва в рамках ГУАМ, дозволяє Азербайджану мати постійних споживачів нафти і зручний маршрут для її експорту, а Грузії, Україні і Молдові — отримати доступ до альтернативних джерел енергоресурсів і стати важливою ланкою в їх транзиті.
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 169