Міжнародні економічні відносини

Значним кроком до досягнення єдності та інтеграції стане форму­вання Платіжного союзу, вдосконалення в його рамках платіжно-роз­

рахункових і кредитно-фінансових відносин. Важлива роль відводить­ся міждержавним фінансово-промисловим групам (МФПГ).

В інтересах поглиблення інтеграційних процесів затверджена і ре­алізується Програма синхронізації та єдиної спрямованості економіч­них реформ у двох країнах, яка передбачає узгодження національних програм і правових актів з питань приватизації, розвитку грошово-кре- дитної і податкової сфер, фондових ринків і т.д.

Що стосується утвореного в березні 1996 року митного “союзуп’я- ти” у складі Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, аз 1998 року і Таджи­кистану, то об'єднання цих держав почало формуватися 6 січня 1995 року з підписання Угоди про Митний союз між Росією і Білоруссю, а також Угоди про Митний союз між Росією, Білоруссю і Казахстаном від 20 січня 1995 року. Киргизстан приєднався до цих угод 29 березня

1996  року. Тоді ж цими державами було підписано Договір про поглиб­лення інтеграції в економічній і гуманітарній галузях. 26 лютого 1999 року до угод про Митний союз і до названого Договору приєднався Таджикистан.

Згідно з Договором про поглиблення інтеграції в економічній та гуманітарній галузях були затверджені спільні органи управління інтег­рацією: Міждержавна Рада, Інтеграційний Комітет (постійно діючий виконавчий орган), Міжпарламентський Комітет. Інтеграційний у грудні 1996 року Комітет був наділений ще й функціями виконавчого органу Митного союзу.

Для становлення ефективного митного союзу необхідне формуван­ня спільних органів з поступовим набуттям ними наднаціональних по­вноважень . Існуюча структура виконавчих органів на чолі з Міждержав­ною радою, куди входять президенти п’яти республік, і консультатив­ний міжпарламентський орган не змогли внести суттєвого вкладу у фор­мування ефективного політичного механізму реалізації намічених цілей і завдань економічного зближення. Провина в цьому належить усім країнам-членам СНД, які через політичні амбіції часто-густо не бажа­ють іти на необхідні взаємні компроміси. У результаті держави СНД мо­жуть втратити вплив не тільки на зовнішніх ринках, але й на внутрішнь­ому ринку Співдружності, що виникає, у першу чергу, через згортання співробітництва у галузі нових технологій, неузгодженість економічної політики у ставленні до третіх країн, розпаду виробничої кооперації.

Центральноазіатська економічна спільнота (“четвірка”) розпоча­ла свою діяльність Юлютого 1994 року, коли Казахстаном, Киргизста­ном і Узбекистаном було укладено Договір про створення єдиного еко­номічного простору. 26 березня 1998 р. до Договору приєднався Тад­жикистан.

У рамках Договору 1994 року була створена Міждержавна рада та її Виконавчий комітет, а потім — Центральноазіатський банк розвитку і співробітництва. Розроблена Програма економічного співробітницт­ва, якою передбачено створення міждержавних консорціумів у галузі електроенергетики, здійснення заходів із раціонального використан­ня водних ресурсів, видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів.

Держави Центральної Азії мають багато спільного в історії, куль­турі, мові, релігії. Триває спільний пошук вирішення проблем регіо­нального розвитку. Але економічній інтеграції цих держав заважає аг- рарно-сировинний тип їх економік. Тому терміни реалізації концепції створення єдиного економічного простору на території цих держав бу­дуть визначатися структурним реформуванням їх економік і залежати від рівня їх соціально-економічного розвитку.

Офіційно створення альянсу Грузії, України, Азербайджану і Мол­дови (ГУАМ) бере початок з Комюніке про співробітництво, підпи­сане 1997 року главами цих держав на зустрічі в рамках Ради Європив Страсбурзі. У цьому документі глави держав декларували готовність до економічного і політичного співробітництва. Утворення цього аль­янсу можна пояснити певними політичними й економічними при­чинами, зокрема: необхідністю об’єднання зусиль і координації діяль­ності в реалізації проектів євразійського і транскавказького транспор­тних коридорів; спробою налагодження спільного економічного співробітництва; об’єднанням позицій у сфері політичної взаємодії між собою, в ставленні до НАТО; співробітництвом у питаннях бо­ротьби з сепаратизмом і регіональними конфліктами. Стратегічне партнерство держав цього альянсу, крім геополітичних міркувань, координації торгово-економічного співробітництва в рамках ГУАМ, дозволяє Азербайджану мати постійних споживачів нафти і зручний маршрут для її експорту, а Грузії, Україні і Молдові — отримати дос­туп до альтернативних джерел енергоресурсів і стати важливою лан­кою в їх транзиті.

 

« Содержание


 ...  82  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я