Можливі різноманітні методи зниження ризиків:
- добавка (премії) за ризик до вартості проекту;
- створення (розширення) резервного фонду фірми як убезпечення від можливих втрат від інвестиційної діяльності за кордоном;
- страхування від політичного ризику через приватні страхові компанії, а також через державні і напівдержавні організації та служби (у США — це експортно-імпортний банк — ЕХІМ Bank, корпорація зарубіжних приватних інвестицій, Багатостороннє агентство із гарантування інвестицій Світового банку).
- підбір такого проекту, який дуже потрібний приймаючій країні (з новою технологією, експортною спрямованістю), і тому буде знаходитись під опікою за кордоном;
- диверсифікація ризиків через географічну роззосередженість зарубіжних активів фірми.
Можливі й інші способи зменшення ризику, але найпоширеніший з них полягає в тому, що інвестори просто відмовляються від ризикованих країн і проектів.
Провідні держави світу зацікавлені в певній еволюції нових держав і використовують експорт капіталу, перш за все, як політичний засіб тиску на них, а потім — як економічну допомогу. Оскільки експорт державного капіталу здійснюється не для отримання прибутку, а надається з політичних та ідеологічних інтересів, то він направляється в ті країни і галузі економіки, де необхідний з точки зору інтересів країн-донорів.
Держави- експортери створюють систему гарантій приватних зарубіжних інвестицій і кредитів, сприятливий клімат інвестиційної активності для приватних фірм.
Існує декілька видів такого роду заохочувальних операцій:
- дотації і субсидії;
- державні довгострокові кредити на розвиток (на 25-40 років);
- державні комерційні кредити;
- державні гарантії приватних експортних кредитів.
Отже, існують такі закономірності у функціонуванні міжнародного ринку капіталів. По-перше, якщо в 70-80 - і роки в розвитку цього ринку брали участь лише країни прискореного економічного зростання , то в 9 0 -і рр. активними його суб ’ єктами стали ще й країни Азії та Латинської Америки. По-друге, в цих державах становлення національних фінансових ринків завершилося і розпочався новий етап їх лібералізації, відкритості, входження в міжнародний ринок капіталів. Провідну роль у цьому процесі відіграє приватний капітал. Його зростаючий потік у країни, що розвиваються (у вигляді прямих і портфельних інвестицій, емісії цінних паперів на національних фінансових ринках, комерційних кредитів фінансових і нефінансових компаній), свідчить про подальше переплетення операцій щодо руху капіталів з інвестиціями, які дозволяють встановлювати контроль, брати участь в управлінні іноземними підприємствами, галузями економіки, сегментами світового ринку товарів і послуг.
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 169