Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

У цій же главі (7-12) знаходимо більш лояльне ставлення до багатства: "Вчи­тель сказав: "Якщо є можливість збагатитися, то я готовий стати наглядачем на рин­ку. Якщо ж такої можливості немає, то дозвольте мені зайнятися тим, що мені подо­бається" [9, с. 250]. Із наведеного виходить, що багатство визначається як важливий особистісний матеріальний пріоритет. При тому, спосіб його отримання, як видно із загальної логіки відповідного вірша, допускає певну жертву - заняття вочевидь не надто престижним видом діяльності.

Конфуціанський "рецепт" боротьби з бідністю (16-1) виглядає взагалі як уто­пічна, революційна і цілком комуністична ідея, що явно дисонує із фундаментальни­ми принципами економіки ринкового типу: правителям царств потрібно забезпечити рівномірність у розподілі матеріальних благ. Така модель розв' язання проблеми бід­ності сприятиме, на думку конфуціанців, загальній суспільній гармонії, спокою та процвітанню. Інший канонічний текст ("Да сює", коментуюча частина, 10.9) вносить додаткову ясність у розуміння даної проблеми: " ... коли багатства нагромаджуються у правителя, народ розходиться від нього, а коли багатства розходяться серед народу, він гуртується довкола правителя" [10]. Іншими словами, надмірна концентрація ба­гатства в руках правлячої еліти уже за часів Конфуція розцінювалася як фактор реаль­ної політичної і макроекономічної нестабільності і навпаки - більш рівномірний розпо­діл багатства сприяє макроекономічній стабілізації. Якщо уважно проаналізувати зміст наведеного вище, то відстань між китайським філософом Конфуцієм і амери­канським економістом та математиком М.Лоренцом (1876-1959 рр.) не видавати­меться такою величезною у теоретичному плані. Адже останній через дві тисячі років емпірично та інструментально лише підтвердив і обґрунтував інтуїтивну економічну логіку першого щодо проблеми нерівності розподілу доходів населення країни!

"Моральність" - категорія, що в конфуціанській інсталяції набуває незвичного і цілком прикладного саме з економічної точки зору наповнення. При цьому механізм зв' язку цієї філософсько-етичної категорії зі "світом економіки" послідовники Учителя уявляють собі приблизно так. Доброчесний (моральний) правитель наймає розумних і чесних чиновників. Останні, в свою чергу, забезпечать країні та її народу економічне

процвітання, спокій та добробут. У канонічному трактаті "Чжун юн", авторство якого синологічна традиція приписує внуку самого Конфуція - Цзи Си (бл. 483-402 рр. до н.е.), у XX чжані

 знаходимо красномовний і однозначний аргумент, що практично буквально підтверджує наведене вище: " Удача чи невдача політики залежить від дер­жавних людей; вибір мудрих людей для управління справами країни залежить від мо­ральності царя. Цар буде моральним, коли він досягне Тао

; досягнення ж Тао перебу­ває у тісному зв'язку із досягненням чоловіколюбства" [11, с. 14]. Там же знаходимо таке: "Хто досяг цих трьох чеснот

, той моральна людина. Така людина знає як потріб­но керувати людьми; хто знає, як керувати людьми, знає, як потрібно керувати світом, державою і домом" [11, с. 16]. Конфуціанство робить неймовірно швидкі і великі кроки від зовні абсолютно непрактичної категорії "моральності" у напрямку економіки. Біль­ше того, фактично виділяє три її рівні: глобальну (світ), національну (Піднебесна, дер­жава), мікроекономіку (дім, домашнє господарство). (! - К.В.). У канонічній частині Конфуція у "Да сюе", у другому вірші читаємо таке: "Пізнати межу [досконалого Доб­ра], а потім можна знайти впорядкованість. Набути упорядкованість, а потім можна зберігати спокій. Зберігати спокій, а потім можна залишатися непохитним. Залишатися непохитним, а потім можна будувати плани. Будувати плани, а потім можна здобувати [прибуток]" [10]. Та ж, як бачимо, логіка і та ж "субординація", той же примат духов­ного і рецесивність матеріального! У коментуючій частині "Да сюе" (10.4) дуже чітко виписана кореспонденція моральності і чесності з багатством та знатністю. Лише чесна і добропорядна людина може здобути визнання та статки. Натомість, нечесна людина може лише спричинити збитки [10].

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12