Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

У найкоротшому із конфуціанських канонів (у його коментуючій частині, 10.19) - "Да сюе", абсолютно несподівано знаходимо вражаючу за своєю лаконіч­ністю, простотою та вичерпністю конфуціанську "формулу макроекономічної Дао-рівноваги", яка за невеликої редакційної правки могла б легко "перекочувати" на сто­рінки цілком сучасного підручника з економіки (!-К.В): "У виробництві благ [також] є Велике Дао: [якщо] тих, хто виробляє блага - багато, а тих, хто їх споживає - мало, [ якщо] виробництво благ - швидке, а споживання - помірне (повільне). У такому випадку благ завжди виявляється достатньо" [10]. Динамічна модель макроекономіч-ної рівноваги - не більше і не менше!

Навчання, знання, культура, інновації, ноу-хау - дивний, на перший погляд, і штучно "змонтований таксономічний ряд". Проте, це лише на перший погляд. Це свого роду таксономічний ряд соціально-економічних процесів, тісно між собою пов' яза-них. Вмонтована у нього логіка і послідовність взаємних залежностей усіх включених компонентів робить конфуціанство надзвичайно сучасним і актуальним саме в еко­номічному вимірі. Перші три складові - фундаментальні канонічні компоненти кон-фуціанської "функції життя"; дві інші - обов'язкова компонента сучасної економіки. І головне - між ними існує тісний і логічний зв'язок та послідовність.

Конфуціанська економічна конструкція суспільства виявляє чимало парадок­сів із точки зору нашої сучасної капіталістичної логіки. Наприклад, у нашому сучас­ному розумінні, прямим джерелом багатства є економічна вигода (зиск, дохід), яку повинна отримувати людина, щоб збагатитися. Одразу два вірші четвертої глави " Лунь юй" (4-12 та 4-16) визначають ставлення конфуціанства до вигоди. У першо­джерелі (4-12) знаходимо: "Учитель сказав: "Той, хто діє [головним чином] заради вигоди, [у всіх] викликає велике невдоволення" [9, с. 232]. Далі (4-16) - ще категорич­ніше: "Учитель сказав: "Досконалий чоловік усвідомлює свій обов'язок, тоді як ница людина розуміє [тільки свою] вигоду" [9, с. 233]. Як бачимо, конфуціанство значною мірою протиставляє ці взаємопов' язані економічні категорії, порушуючи в такий

спосіб мотивовані економічною логікою зв' язки та конструкції, властиві для ринко­вої економічної системи.

Антидемократична, асоціальна і несправедлива, з нашої точки зору, система втілена у древньому принципі: "Хто знатний - той багатий", протягом багатьох со­тень і навіть тисяч років економічної історії Китаю виявляла свою життєздатність і виступала реальним чинником соціально-економічної стабілізації суспільства. За оцінками істориків, період так званої Чжоуської династії (1027-249 рр. д.н.е.) вважа­ється мало не ідеальним періодом відносин між людьми і державою, коли всі жили в достатку і кожен знав своє місце: "правитель був правителем, а підданий - підда­ним" [13]. У цьому, на нашу думку, виявляє себе ще один економічний парадокс конфуціанства.

Заслуговує на окрему увагу також ще один із численних парадоксів "конфу-ціанської економіки". Йдеться про надто очевидну невідповідність між філософією "золотої середини", що культивує поміркованість та стриманість у ставленні людини до матеріального в повсякденному житті, та загалом терпимим чи навіть позитивним ставленням до проблеми багатства, здобутого чесним шляхом: адже багатство за своєю соціально-економічною суттю є поняттям аж ніяк не серединним, а швидше маргінальним.

Ще один конфуціанський парадокс - поєднання морально-етичних аспектів у поведінці людини зі спроможністю економічної системи до саморегулювання та відновлення рівноваги. Парадоксальність у цьому випадку полягає у тому, що друга (економічна рівновага) розглядається як прямий, автономний, запрограмований на­слідок першої (моральності).

Висновки. Конфуціанство - довготерміновий, соціально-етичний макроінсти-тут, що визначав фундаментальні основи життя китайського суспільства протягом тисяч років і визначає їх понині. Чотири азійські економічні тигри (Сінгапур, Тай­вань, Південна Корея та Гонконг) сьогодні фактично сформували новітню концепцію конфуціанства, що органічно поєднує моральність класичного конфуціанства із раці­ональністю сучасної утилітарної економіки.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 5 6 7 8 9 1011 12