Конфуціанство і сучасна економіка зв'язки, паралелі, суперечності

Предметом нашого наукового інтересу в окресленому вище контексті є пошук та оцінка системи взаємних впливів та залежностей між конфуціанством - однією із найпоширеніших етико-моральних, філософсько-релігійних і світоглядних систем, з одного боку, та принципами сучасної економіки проторинкового типу - з іншого. Актуальність такої постановки питання випливає уже з того, що конфуціанство як вчення та філософсько-релігійна система надзвичайно поширене у таких країнах як Китай, Японія, Корея, Сінгапур, В'єтнам, які однозначно демонструють доволі стійку і позитивну макроекономічну динаміку. Показово, що перші з двох наведених країн у глобальному світовому економічному рейтингу [2], сформованому на основі показника ВВП, що розраховується за паритетом купівельної спроможності, займа­ють друге та, відповідно, третє місця, поступаючись лише США. Сінгапур, що також показово, станом на 01.07.2010 р. замикає п'ятірку найрозвинутіших країн світу ін­шого глобального рейтингу, розрахованого за показником ВВП на одну особу [3]. За оцінками деяких експертів, Китай значно ефектніше та легше виходить із кризового стану, навіть якщо порівнювати економіку КНР та національні економіки країн із більш розвиненою капіталістичною традицією. "ВВП Китайської народної республіки демонструє упевнене зростання, а мешканці Піднебесної стрімко багатіють. За остан­ній рік число доларових мільярдерів Китаю збільшилося на третину - до 130 осіб. При цьому, за експертними оцінками, реальна кількість товстосумів удвічі перевер­шує дані офіційних оцінок" [4].

Оцінку системи взаємозалежностей сучасної економіки та конфуціанства, в нашому розумінні, слід проводити, зважаючи на низку визначальних обставин:

по-перше, як древні, так і сучасні тлумачення природи конфуціанства зорі­єнтовані, насамперед, на розкриття його філософсько-теологічної, а не економіч­ної природи;

по-друге, конфуціанство як інституційна основа ментальності істотної частини населення азійського регіону значною мірою зазнає впливу даосизму і, частково, буддизму;

по-третє, багатовікова історія конфуціанства містить у собі як періоди його незаперечного і домінантного впливу на економічну поведінку та свідомість людини (коли воно ставало фактично офіційною філософсько-світоглядною державною докт­риною), так і періоди, коли цей вплив послаблювався за рахунок впровадження полі­тики викорінення конфуціанства

;

по-четверте, конфуціанство, попри свою ритуальну синкретичність, володіє цілком виразними самостійними рисами та особливостями;

по-п 'яте, конфуціанство характеризується наявністю кількох унікальних і не­властивих для більшості монотеїстичних релігій світу ознак

, що дозволяють визна­чати його як квазірелігію, котра водночас, на практиці, виконує більшість традицій­них функцій, властивих найбільш поширеним релігіям світу.

Про значимість конфуціанства як цілком прикладного аспекту сучасного життя свідчить вельми доречна і аргументована думка відомого російського історика і дослідника східних рукописів О.Мартинова, котрий зауважив, що сьогодні об'єктивно виникає необхідність у тому, аби сприймати конфуціанство не тільки як частину духовної спадщини людства, у складі якої воно поряд із християнством, буд­дизмом та ісламом займає почесне місце, але як актуальний, дуже практичний і до­ступний засіб виживання у сучасному складному світі [5, с. 7-8].

Розділяючи загалом наведену вище думку авторитетного вченого хочемо за­значити, що така постановка проблеми - лише логічний та мотивований початок окремої і самостійної дослідницької лінії, яка потребує активної і системної розробки з опорою на автентичні канонічні першоджерела. Конфуціанська концепція світо­сприйняття викладена у доволі великій кількості першоджерел, послуговуючись якими, синологи досліджують найрізноманітніші аспекти життя як древнього, так і сучасного китайського суспільства, реконструюють, власне, суть самого вчення та форми його практичних проявів. Канони фундаментального і домінуючого етико-політичного вчення Китаю складалися протягом тривалого часу і сьогодні включа­ють два основні набори текстів: "П'ятикнижжя" (У-Цзін) та "Чотирикнижжя" (Си

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я