Важливим фактором посилення інтеграційних тенденцій в Східній Азії виступає зростання економічної взаємозалежності в рамках регіону, передусім в трикутнику НІК—АСЕАН—Китай, що включає основні країни з новими ринками.
Таблиця 7.3. Структура прямих інвестицій в країни Східної Азії
(по основних країнах і регіонах—інвесторах) %
Країни |
1980 р. |
1994 р. |
Японія |
24,5 |
19,4 |
США |
20,1 |
13,3 |
ЄС-15 |
19,7 |
12,5 |
Східна Азія |
19,7 |
38,3 |
інші |
16,0 |
16,5 |
Джерело: Урата Ю. Адзиа Кейдзай — но фуккацу то Нихон — но якуварі (Відродження азіатських економік і роль Японії). Японський центр економічних досліджень, 1999.
У країнах цього трикутника у 80—ті роки — першу половину 90—х рр. суттєво зросла питома вага взаємних торговельних і інвестиційних зв’язків і дещо ослабла залежність від торгівлі з провідними індустріально розвинутими країнами, від припливу інвестицій звідти. Така тенденція стала прямим наслідком зростання виробничого та інвестиційного потенціалів країн трикутника, розширення її внутрішніх ринків, поглиблення внутрішньорегіонального розподілу праці.
Особливо помітним стало падіння частки Японії, як в торгівлі, так і в інвестиціях. Послаблення її позицій в регіоні — наслідок структурних вад японської економіки, зокрема багаточисельних нетарифних бар’єрів для імпорту і пасивності основної маси фірм в іноземному інвес - туванні. Разом з тим для Японії частка Східної Азії в торгівлі помітно зростає. Про це свідчать данні таблиці 7.4.
Таблиця 7.4. Частки окремих країн і регіонів у зовнішній торгівлі Японії, %
Країни |
1980 р. |
1997 р. |
2001 р. |
|||
експорт |
імпорт |
експорт |
імпорт |
експорт |
імпорт |
|
Східна Азія |
25,2 |
22,6 |
40,9 |
37,3 |
42,8 |
43,1 |
США |
24,5 |
16,8 |
28,1 |
21,6 |
30,0 |
24,3 |
ЄС-15 |
15,2 |
5,9 |
15,6 |
13,3 |
15,9 |
17,1 |
Інші |
35,1 |
54,7 |
15,4 |
27,8 |
11,3 |
15,5 |
Джерело: Секай боеки хакусе; Нихон токей геппо, 2002. — № 8.
Другим головним фактором зростання інтеграційних тенденцій — все більша серйозна заклопотаність тим, що за темпами і глибиною інтеграції Східна Азія суттєво відстає від двох інших центрів, і це може негативно позначитись на її економічних перспективах. Дійсно, в Північній Америці з 1994 р. діє блок НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю, підписана США, Канадою і Мексикою), а в найближчі роки, очевидно, буде створений мега-блок ФТАА (Американська угода про вільну торгівлю), що включає Північну і Південну Америку. В Європі відбулося значне поширення ЕС, куди вступила велика група країн ЦСЄ.
В Східній Азії сьогодні багатосторонніх інтеграційних об’єднань немає. Як очікується, з 2004 р. почне діяти АФТА (зона вільної торгівлі АСЕАН). На двосторонньому рівні в січні 2002 р. вступила в силу угода про ЗВТ між Японією і Сінгапуром. В цілому ні масштаби, ні динаміка інтеграції, тут поки що непорівнянні з американськими і європейськими.
Третій фактор східноазіатської інтеграції — стрімке посилення економічних позицій Китаю і викликана ним зміна, що склалася в регіоні механізму. Стійке визначення цього механізму — «зграя летючих гусей». Лідером—«вожаком» зграї є Японія. Другий ряд складають азіатські «тигри»; третій — чотири найкрупніші країни АСЕАН; четвертий — Китай; п’ятий — В’єтнам, Лаос. Кожний попередній ряд тягне за собою наступні за допомогою трансферту технологій і ноу-хау, прямих інвестицій, забезпечення експортних ринків. При цьому ці виробництва, які вчора були ключовими в країні чи країнах попереднього ряду, сьогодні переходять в країни наступного. Попередній ряд йде далі, розвиваючи виробництва більш високого технологічного рівня. Тим самим забезпечується динамізм всього регіону.
» следующая страница »
1 ... 64 65 66 67 68 6970 71 72 73 74 ... 215