На сучасному етапі розвитку людства і міжнародної спільноти міжнародна торгівля існує як найбільш розвинута форма міжнародних економічних відносин. Необхідність її зумовлена:
1. Створенням світового ринку як історичної передумови капіталістичного способу виробництва.
2. Нерівномірністю розвитку окремих галузей в різних країнах. Швидкий розвиток цих галузей створює надлишок продукції на внутрішньому ринку.
3. Тенденціями до більш поширеного розвитку виробництва, при цьому можливості внутрішнього ринку обмежуються платіжною спроможністю населення.
Під впливом науково-технічної революції торговельні зв’язки між країнами ускладнюються і збагачуються, все більше перетворюються в комплексну систему світогосподарських зв’язків, в якій торгівля продовжує займати провідні позиції.
Існуючий міжнародний поділ праці буде постійно поглиблюватися, і на його підвалинах випереджаючими темпами будуть зростати і удосконалюватись види міжнародної торгівлі.
До основних видів міжнародної торгівлі слід віднести:
• торгівлю товарами і послугами;
• біржову торгівлю;
• торгові ярмарки;
• аукціони;
• зустрічну торгівлю;
• торгівлю на компенсаційних угодах тощо.
Торгівля товарами нами розглядалась в першому питанні теми. Тут ми приділимо більше уваги торгівлі послугами.
Міжнародна торгівля послугами є комплексом різнорідних видів економічної діяльності. Історично економісти намагалися з’ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме, те, що не є предметом торгівлі, або категорія, котру неможливо пояснити і котра охоплює майже все.
Вперше всебічне обґрунтування і визначення послуги зробив американський економіст Гілл (1977 р.). Він писав, що послуга — це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб’єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єкта зі згоди першого.
Гілл вирізнив два важливі аспекти послуг:
• вони не можуть передаватися далі;
• надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.
Проте, обмін не є необхідною умовою для послуг. Елемент необхідної взаємодії між продавцем та покупцем намагався пояснити Герці (1989). Оскільки однією з умов послуги є “фактор одночасності”, Герці визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним фактором одночасності). Що ж до товарів, то вони характеризуються нульовим фактором одночасності. Він також припустив, що на міжнародному ринку послуги мають відносно нижчий фактор одночасності, ніж послуги, якими не торгують.
Класифікація послуг становить досить серйозну проблему. Наприклад, у країнах ОЕСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на п’ять категорій:
1) фінансові;
2) інформаційні (комунікаційні);
3) професійні (виробничі);
4) туристичні;
5) соціальні.
На практиці сьогодні широко використовується класифікація послуг, запропонована МВФ:
1) морські перевезення;
2) інші види транспорту;
3) подорожі;
4) інші приватні послуги;
5) інші офіційні послуги.
Ринок послуг — це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків, зокрема ринку транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристично-рекреаційних послуг. Готельний бізнес, рекламні й консалтингові послуги, страхові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, адвокатські послуги, ріелтерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, “ноу-хау”, промисловими зразками та корисними моделями, інжиніринг, лізингові послуги тощо так само формують комплекс послуг, які пропонуються на згаданому ринку. Міжнародна статистика свідчить про те, що ринок послуг є одним із найбільш зростаючих секторів світового ринку.
» следующая страница »
1 ... 109 110 111 112 113 114115 116 117 118 119 ... 215