Таким чином, міжнародна торгівля здійснюється за основними видами, які постійно розвиваються і удосконалюються.
Протекціоністська політика — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики.
Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.
У цілому методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розподілити на:
• тарифні (засновані на використанні митного тарифу);
• нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т. ін.).
Розглянемо методи тарифного регулювання зовнішньоторговельних операцій.
Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі.
Митний тариф — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при імпорті чи експорті з даної країни.
Мито можна визначити як податок, стягнутий при перетинанні товаром митного кордону, що підвищує ціну імпортованих (чи експортованих) товарів і отже, впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.
Основні функції митного тарифу:
• мита можуть служити захистом національних виробників від іноземної конкуренції (вітчизняні виробники можуть розширити свої продажі, тому що попит на вітчизняну продукцію буде зростати в результаті підвищення цін на імпортні товари. Крім того, вітчизняні виробники також можуть на небагато підвищити ціни на свої товари і дістати додатковий прибуток);
• збір мита являє собою важливе джерело надходження засобів у державний бюджет;
• митні тарифи широко використовуються з метою поліпшення умов доступу національних товарів на іноземні ринки;
• ставки митних тарифів впливають на стан платіжного балансу країни.
Види мита:
Мито можна класифікувати за об’єктом обкладання, характером, походженням, способом стягування, видами ставок.
В Україні застосовуються такі види мита:
• експортні;
• імпортні;
• транзитні (стягуються з товарів, що перетинають національну територію країни транзитом).
Експортним митом обкладаються товари, що вивозяться за межі даної країни (у даний час на Україні не застосовується). У більшості розвинутих країн експортного мита не існує. Воно використовується в основному країнами, що розвиваються, і окремими країнами з перехідною економікою, і застосовується переважно до товарів традиційного експорту.
Мито на імпорт є одним з найбільш розповсюджених методів обмеження торгівлі, що являє собою державний грошовий збір із ввезених на митну територію країни товарів. Таким чином, імпортним митом обкладаються товари, що ввозяться на територію України. Вони мають диференційований характер.
Мита за способом нарахування можна розподілити на:
• адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом;
• специфічні, котрі нараховуються у встановленому розмірі до одиниці вимірювання товару (ваги, площі, об’єму і т. ін.);
• комбіновані, котрі поєднують специфічні й адвалерні мита.
За характером свого походження мита поділяються на:
• автономні мита: встановлюються постановою державної влади даної країни незалежно від угод з іншими державами;
» следующая страница »
1 ... 112 113 114 115 116 117118 119 120 121 122 ... 215