Характерними рисами успішної діяльності кластерів, як правило, можуть бути:
— взаємозв’язки між підприємствами, що роблять учасників кластерів більш сильними в порівнянні з тими підприємствами, що працюють поодинці;
— кооперація та співробітництво, що є стимулами до пошуку нових, більш удосконалених методів роботи;
— орієнтація на потреби ринку, що є головним чинником визначення загальної стратегії підприємств;
— забезпечення відповідності стратегії кожного окремого виробництва загальній стратегії розвитку регіону.
Підтримка розвитку малих і середніх підприємств є важливою складовою промислової політики багатьох країн і особливо тих, які розвиваються. Значення малого бізнесу в ринковій економіці дуже велике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні ефективно розвиватися не має можливості, а тому підтримка його становлення і розвитку є однією з основних проблем економічної політики будь-якої держави. У більшості розвинутих країн малий бізнес визначає не тільки темпи економічного росту, але навіть структуру та якість валового національного продукту.
Виникнення і розвиток кластерної моделі підтримки регіонального розвитку окремих галузей промисловості має довгу історію. Вражаючі приклади ефективності функціонування окремих кластерів свідчать про перспективність використання такої моделі для об’єднання підприємницьких структур у різних областях і регіонах. Особливо ефективними і своєчасними вони можуть виявитися для вітчизняних підприємств у часи виходу України з затяжної економічної кризи. Упровадження даної концепції можливо на будь-якій території й у будь-якій області промисловості. А досягнення успіху базується на цілому ряді переваг, що одержують розрізнено діючі підприємства, об’єднуючись в кластер.
Кластер, поєднуючи незалежні та неформально пов’язані підприємства й установи, являє собою міцну організаційну форму, що одержує значну кількість переваг за рахунок високої продуктивності, ефективності та гнучкості в процесі організації економічної діяльності.
Кластерна модель об’єднання підприємств пропонує новий спосіб одержання переваг від таких факторів як географічне розташування, співробітництво, спеціалізація, кооперація, інновація і тощо. Американський вчений Майкл Портер визначив можливості збільшення конкурентноздатності підприємств, що поєднуються в кластери за трьома напрямками:
1. Кластери підвищують продуктивність компаній, використовуючи переваги тих, хто працює в одній географічній зоні.
2. Кластери, направляючи свою діяльність на високотехнологічні інноваційні проекти, досягають більш істотного економічного росту, ніж їхні конкуренти.
3.Кластери стимулюють створення нових підприємств, що у майбутньому стають учасниками цих же кластерів і тим самим підсилюють їх.
Лоурен Янг також виділяє ряд переваг галузевих кластерів, причому, як на рівні окремих фірм, так і на рівні суспільства. Так підприємства, що об’єднуються в кластери, одержують переваги за рахунок росту в них якості робочої сили, різного роду досліджень і більш швидких змін у технології. Крім того, позитивний ефект дає здешевлення первинних факторів виробництва, унаслідок більш ефективного використання новинок і росту продуктивності за рахунок обміну ідеями між учасниками кластера і широкого вибору (швидкого набору) кадрів для фірм із відкритими вакансіями.
Створення й ефективне функціонування кластерів дає переваги і суспільству. А саме: зростають можливості одержання роботи для великої кількості працездатного населення, що, в певній мірі, вирішує проблеми безробіття; підсилюється економічний розвиток регіонів, що сприяють створенню і розвитку кластерів; відбувається удосконалення бази оподатковування за рахунок залучення місцевої влади для лобіювання заходів щодо підтримки розвитку підприємництва в регіоні [10, c. 285].
» следующая страница »
1 ... 180 181 182 183 184 185186 187 188 189 190 ... 445