Менеджмент організацій

— спосіб розподілу прибутку і збитків;

— форма управління суб’єктом господарювання.

Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності (рис. 8.5): 1) індивідуальне підприємництво; 2) партнерства; 3) кор­порації. Розглянемо детальніше ці форми.

		Індивідуальне підприємництво самостійне ведення справ, засноване на власності підприємця
	Партнерство декілька окремих осіб домовляються про володіння підприємством та його управління (спільна власність)
Корпорація незалежна юридична особа, підприємство засноване на акціонерній власності
Рис. 8.5. Організаційно-правові форми підприємництва

Індивідуальне підприємництво. Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує при­буток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов’язання фірми. Індиві­дуальне підприємництво має свої переваги.

По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він кровно заці­кавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає мож­ливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи. До того ж при­буток підприємця в ринковій економіці розглядається як його індивідуальний дохід і оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком (а не по­датком на прибуток, як в інших випадках).

По-друге, у власника фірми витрати на організацію виробництва є невели­кими. Його управлінські рішення негайно втілюються в життя. Він не- підзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри фірми дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми праців­никами та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується підприємцями.

По-третє, індивідуальному підприємництву властива простота в організації фірми та її ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення підприємця.

Проте, ця форма підприємництва має і деякі недоліки.

1. Досить важко залучити великі капітали, так як власних фінансових ре­сурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за корис­тування ними.

2.  Повна відповідальність за борги. Тобто у випадку невдалого господарю­вання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.

3.  Відсутність спеціалізованого управління: одноосібний власник сам вико­нує всі управлінські функції. В деяких випадках це негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже далеко не всі люди здатні на це.

Недоліки

4.  Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, поз­бавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноос­ібного власника (рис. 8.6).

Переваги

Відносна простота заснування та ліквідації фірми

Повні самостійність, свобода і оперативність

Максимум спонукальних мотивів діяльності

Конфіденційність діяльності

Повна відповідальність підприємця

Обмежені фінансові можливості

Відсутність спеціалізованого менеджменту

Невизначеність термінів функціонування

Рис. 8.6. Переваги та недоліки індивідуального підприємництва

Партнерство. Ця форма організації підприємництва є логічним продовжен­ням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності, передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активній участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у парт­нерство, є договір.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 177 178 179 180 181 182183 184 185 186 187  ... 445