Маркетинг

Дослідження кон’юнктури товарних ринків має здійснюва­тись у визначеній послідовності. На попередньому етапі кон’юн­ктурного дослідження виявляють основні риси й особливості рин­ку. Джерелами інформації служать монографії і статті, присвя­чені аналізу проблем економіки вцілому, її окремих галузей, дов­гострокових проблем розвитку ринків.

На наступному етапі відбувається збір і накопичення кон’­юнктурної інформації, тобто економічних показників та окре­мих фактів, що характеризують стан товарних ринків. Джерела­ми інформації служать статистичні видання, публікації періоди­ки, окремі факти й оцінки, що знайдені у пресі, тощо.

Далі переходять до аналізу і прогнозу кон’юнктури, що є ос­новними етапами кон’юнктурного дослідження.

Існують специфічні методи кон’юнктурного аналізу, що ба­зуються головним чином на якісних і атрибутивних (означальних) оцінках ринкової ситуації. Практично всі вони відносяться до ка­тегорії отриманих експертним шляхом.

Нестійкість кон’юнктури, відсутність стабільності на ринках викликають необхідність забезпечення постійного і безперервно­го спостереження за ринками, тобто моніторингу.

Головною метою інформаційного забезпечення аналізу кон’­юнктури ринку є створення системи показників, які дозволяють отримувати кількісну і якісну характеристики основних законо­мірностей та особливостей розвитку попиту населення і товарної пропозиції, виявити фактори формування ринкової кон’юнкту­ри.

До таких показників належать:

•   виробництво товарів в асортименті;

•   поновлення товарного асортименту;

•   забезпечення товарами, сировиною, виробничими потужнос­тями;

•   запаси товарів в асортименті;

•    брак товарів і рекламації (перелік товарів обмеженого та підвищеного попиту);

•   продаж товарів в асортименті (в тому числі: оптовий, роздрі­бний, фірмовий);

•   зміна частки ринку, що займає підприємство;

•   зміна частки ринку, що займають конкуренти;

•   виконання заявок на поставку товарів;

•   зміни попиту споживачів;

•    величина незадоволеного попиту в розгорнутому асорти­менті;

•   динаміка цін;

•   продаж товарів за зниженими цінами (в тому числі, зменшен-

ня ціни, сезонний розпродаж).

Аналіз наведених показників дає можливість зробити дос­татньо надійні висновки про тенденції розвитку попиту на досл­іджуваний товар, зрушення у мікроструктурі попиту, ступінь відповідності асортименту товарів потребам ринку.

Аналіз кон’юнктури повинен дати можливість передбачати ймовірний характер подальшого розвитку ринку на один-два квар­тали, але не більше, ніж на півтора року. Результати цього аналізу дозволяють завчасно розробити заходи, направлені на розвиток позитивних процесів, скасування наявних і можливих диспро­порцій.

Враховуючи особливості прогнозу, показників кон’юнктури, найбільш доцільним є застосування економіко-статистичних ме­тодів аналізу та моделей прогнозування (індексний, графічний, методи прогнозування). На основі аналізу динамічних рядів вста­новлюється тенденція розвитку і розповсюджується на перспек­тиву.

Розрахунки ймовірних значень показників кон’юнктури но­сять багатоваріантний характер. Результати дослідження представ­ляються у вигляді різних аналітичних документів:

•   збірний огляд, доповідь;

•   тематичний (проблемний або товарний) огляд кон’юнктури;

•   оперативна (сигнальна) кон’юнктурна інформація.

Важливою складовою системи показників ринкової кон’юн­ктури є оцінка рівня економічної концентрації, монополізації і конкуренції ринку. До них відносяться показники кількості та роз­міру підприємств і фірм, тієї частки, яку вони займають на ринку, їх розподіл за цими ознаками. Це дозволяє побудувати матрицю типології ринку, дати характеристику процесу сегментації ринку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 53 54 55 56 57 5859 60 61 62 63  ... 182