Подібна ситуація, за якою стратегія кожного гравця оптимальна, якщо стратегія обрана іншим, гравцем називають рівновагою Неша.
Аналогічно визначається поведінка учасників олігопольного ринку, при виборі цінової стратегії. Зараз розроблено більш складні аналітичні моделі, де враховуються кількість учасників, скільки знає кожний учасник про дії інших, скільки разів повторюється гра та ін.
Невизначеність у поведінці суперників, яка створює суттєві труднощі у прогнозуванні результатів економічної діяльності, штовхає олігопольні фірми на змову у сфері політики цін. Непередбачу- ваність реакції суперників на зміну цін може спричинити такі небажані явища, як війна цін, появи нових конкурентів, відхилення від ціни, при якій випуск продукції дає максимальний прибуток.
Щоб уникнути такої ситуації, фірми прагнуть домовитися про підтримку загальної ціни й обмеження випуску. Найтиповіші об’єднання такого плану — картельні угоди, в яких для підтримки певного рівня цін установлюються квоти продукції, що випускається.
Припустимо, 10 фірм, що випускають однорідну продукцію, конкурують на вільному ринку. Граничні витрати виробництва одиниці продукції складають 1 дол. США. Оскільки граничні витрати за умов досконалої конкуренції збігаються з ціною, вони становлять ту саму величину для кожної одиниці випуску. Крива граничних витрат у такому випадку збігається з кривою середніх витрат та абсолютно еластичною кривою пропозиції ^) (рис. 40).
Рис.40 |
Ціна рівноваги встановиться в точці перетину кривих попиту та пропозиції і буде відповідати 1 дол. США та 400 одиницям випуску.
Припустимо тепер, що фірми утворили картель з метою усунення конкуренції. Прагнучи максимізувати прибутки, вони шукатимуть той обсяг випуску, за якого граничний дохід зрівняється з граничними витратами. Оскільки картелю притаманні деякі риси монополії, зокрема, здатність впливати на ціни, крива граничного доходу (MR) буде проходити нижче, ніж крива попиту ф). Новим обсягом випуску буде 200 одиниць. Якщо випуск затвердиться на такій кількості, ціна зросте до 2,5 дол. США за одиницю, а чистий прибуток (TR—TC)—до 300 дол. США. Учасники картелю безумовно скористуються з такої ситуації, виробляючи в половину менше продукції і одержуючи великий прибуток. Але для споживачів картель означає зменшення пропозиції і вищі ціни. На щастя для споживачів, картелі є доволі нестабільними утвореннями.
Перша проблема, з якою картель зіштувхується, це складність контролю за виходом на олігопольний ринок. Високі ціни і великі прибутки неминуче залучають нові фірми, які стаючи членами картелю, знижують частку прибутку, що припадає на кожного, і зрештою роблять безглуздим саме об’єднання.
Друга проблема—спокуса порушення встановленої квоти. Якщо один з членів союзу збільшить випуск понад квоту за умови, що інші дотримуються домовленості, він тим самим збільшує свій прибуток та одержує цей надлишок доти, доки інші не зроблять теж саме. Якщо ж це відбудеться і всі учасники перевищать квоти, картель припинить існувати, ціна повернеться на рівень ринкової рівноваги та відновиться ситуація вільної конкуренції. Для окремої фірми-учас- ниііі. отже, існують досить могутні спонукальні мотиви перевищити квоту, тоді як вона розраховує на дотримання іншими учасниками домовленості. так і в тому разі, коли вона сподівається на порушення правил всіма іншими.
Прикладом може бути доля нафтового картелю — Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). На початку 70-х рр. XX ст. вона концентрувала близько 60% виробництва нафти і, прагнучи скористатися з такого положення, встановила квоту, вчетверо піднявши ціни на сиру нафту. Проте високі ціни не тільки протягом восьми наступних років давали великі прибутки, а й зробили рентабельними раніше невигідні нафтопромисли в Північному морі та на Алясці, що підсилило конкуренцію, а також стимулювали пошуки і впровадження енергозберігаючих технологій. За умов конкуренції, що загострювалася, широко поширилися порушення домовленостей про квоти й ціни. Саудівська Аравія, як найбільший виробник, намагалася стримати ціни, знижуючи видобуток, але зіштовхнувшись із прагненням слабших учасників картелю скористатися ситуацією шляхом перевищення квот, змушена була зробити те ж саме. Ціни знизилися, а ОПЕК перестала контролювати ситуацію на нафтовому ринку, хоча й зберегла вплив на нього.
» следующая страница »
1 ... 47 48 49 50 51 5253 54 55 56 57 ... 85