Спираючись на ідеї Е.Хекшера про дію тенденції до міжнародної рівноваги в цінах факторів і товарів, Б.Улін у той же час не погоджувався з ним з приводу тієї ролі, яку в цьому процесі відіграють рух товарів і рух факторів. Б.Улін допрацював знамениту теорію порівняльних витрат. Їх спільна наукова ідея була названа теорією співвідношення факторів виробництва і на довгі роки вона стала предметом гострих дискусій вчених.
Виклад теорії Хекшера-Уліна починається зі спеціального розділу, присвяченого причинам міжнародних відмінностей у цінах, що не мають прямого зв'язку з зовнішньою торгівлею. Причин може бути багато: історичні, кліматичні, традиційні, що породжують більш високий попит на певний товар, наприклад, на вино. Відмінності в цінах можуть бути зв'язані з особливостями технологій виробництва товару, що використовуються лише у національних рамках. При цьому Е.Хекшер і Б.Улін вважали, що ці та інші національні особливості не пояснюють у повному обсязі міжнародні відмінності у цінах. Вони стверджували, що
джерелом різного рівня порівняльних витрат є співвідношення факторів виробництва.
Нерівність в оснащенні факторами виробництва викликає необхідність у міжнародній торгівлі. Кожна країна буде вивозити на світовий ринок саме ті товари, виробництво яких базується на використанні найчисельнішого і дешевого фактору: трудомісткі (численна і дешева праця), капіталомісткі (чисельний і дешевий капітал) або матеріаломісткі товари (численні і дешеві природні ресурси). Збільшення виробництва товарів, що базується на використанні такого чисельного фактору, викличе зростання попиту на нього. Це приведе і до підвищення його ціни. Навпаки, попит на інші фактори в зв'язку з поглибленням спеціалізації виробництва, що базується на чисельному факторі, буде скорочуватися. Отже, будуть знижуватися і їхні ціни.
Підвищення ціни на чисельний фактор виробництва неминуче викличе подальше збільшення його пропозиції, а зниження цін на інші фактори - скорочення їх пропозицій. Результатом буде, з одного боку, тенденція до вирівнювання цін факторів в середині країн-контрагентів, оскільки в кожній з них ціна дешевшого фактору зростає, а дорогого - знижується. З іншого боку, відбудеться зростання нерівномірності в націленості факторами, оскільки в кожній країні збільшується пропозиція найбільш численного фактору. Наслідком цього стане поглиблення міжнародного поділу виробництва (праці) і збільшення обсягу міжнародної торгівлі.
У кінцевому підсумку міжнародний поділ праці формується в найдоцільнішому вигляді. Зокрема, країни-контрагенти будуть виробляти найбільш вигідні товари і відмовлятися від виробництва тих, для яких немає несприятливих умов. Товари почнуть вироблятися з мінімальними витратами. На ринку складається вигідна структура цін як для виробників, так і для споживачів.
Зовсім по-іншому, вважав Б.Улін, проявляється вплив самого міжнародного руху факторів (праці і капіталу) до існуючих у кожній країні відмінностей в пропозиції і попиті на іммобільні (нерухомі) фактори виробництва (природні ресурси), а також до відмінностей в транспортних послугах. У результаті, в країнах-контрагентах зростає тенденція до вирівнювання цін на ідентичні фактори і починає розвиватися тенденція до вирівнювання кількісного співвідношення між мобільним та іммобільним факторами виробництва. Це в кінцевому рахунку веде до скорочення відмінностей в наділеності факторами, нівелюванні міжнародного поділу виробництва (праці), до зменшення обсягу
міжнародної торгівлі, оскільки в країнах, де численна і дешева праця, поступово скорочується виробництво трудомістких товарів і збільшується виробництво капіталомістких, а в країнах, де численний і дешевий капітал, відбувається протилежний процес.
Ця теорія співвідношення факторів виробництва, прийнявши таку форму, існувала з незначними модифікаціями до кінця 50-х - початку 60х років в якості базової економічної теорії зовнішньої торгівлі. Окремі розходження між західними економістами торкалися таких питань, як визнання мобільності або, навпаки, іммобільності, окремих факторів. А також умов, за яких проходить вирівнювання факторних цін, ступеня наділеності тими чи іншими факторами окремих країн. Тобто мали в цілому абстрактно-академічний характер.
» следующая страница »
1 ... 225 226 227 228 229 230231 232 233 234 235 ... 279