Історія економічних учень

Він - один з родоначальників теорії фінансів. Активно займав­ся проблемами лінійного та нелінійного програмування, застосовуючи методи подвійних оцінок до виявлення структур портфельних інвести­цій. Заклав основи дисципліни фінансового управління, за допомогою інструментарія і методів дослідження якої фірма може проаналізувати свій фінансовий стан, оцінити вартість свого капіталу і його структуру, вибрати найкращий проект вкладення коштів і джерел фінансування, вирішити питання випуску акцій і облігацій, управління своїм капіта­лом тощо.

Праці Г. Марковіца в теорії вибору портфеля створили фінан­совий мікроекономічний аналіз і відкрили шлях для нових досліджень у фінансах і економічному аналізі.

Мертон Говард Міллер (1923-2000 рр.),

Чиказький університет, США

Американський економіст. М. Міллер (Millerr) народився 16 травня 1923 р. у м. Бостон (штат Массачусетс, США). Навчався в Гарвардсь­кому університеті. Ступінь доктора наук отримав в Університеті Джо­на Гопкінса у 1952 р.

Наукові інтереси М. Міллера були зосереджені на проблемі фінансів корпорації. На початку 80-х рр. вони поступилися проблемам економічного та адміністративного регулювання фінансових витрат, промисловості та цінних паперів.

У співробітництві з Ф. Модільяні вчений розробив так звану теорію фінансів корпорації, що встановлювала зв’язок між структурою основного капіталу і політикою дивідендів фірм-виробників, з одного боку, та ринковою оцінкою цих фірм і витратами капіталу, з іншого. Предметом теорії фінансування корпорації є вивчення обґрунтованос­ті прийняття рішень приватними фірмами щодо інвестицій.

У співавторстві Ф. Модільяні і М. Міллер сформулювали дві теорії інваріантності, відомі як теореми Модільяні-Міллера, що стали загальновизнаною базою порівняння при теоретичному й емпіричному аналізі фінансування корпорацій.

М. Міллер також показав, який вплив має система податків на взаємозв’язок між структурою капіталу підприємства і його ринковою вартістю, а відповідно і ринковою ціною його акцій.

В кінці минулого століття область досліджень вченого змісти­лась з фінансів корпорацій до вивчення економічних проблем і питань регулювання сфери фінансових послуг.

Вільям Форсіс Шарп (н. 1934 р.),

Стенфордський університет, США

Американський економіст. В. Шарп (Sharpe) народився 16 черв­ня 1934 р. у м. Бостон (США). У 1961 р. захистив докторську дисерта­цію в Каліфорнійському університеті з економіки трансфертних цін.

У статті “Ціни акціонерного капіталу - теорія ринкової рівно­ваги в умовах ризику” (1964 р.) В. Шарп описав основи цінової моделі, а також акціонерного капіталу. В основу розробленої ним моделі по­кладено припущення, що індивідуальний власник акцій (інвестор) мо­же уникнути ризику шляхом комбінації позикового капіталу, а звідси й дібраного портфеля ризикованих цінних паперів. Модель вченого по­яснює формування цін фінансових активів в залежності від очікуваної дохідності і рівня ризику.

В. Шарп також займається дослідженнями питань рівноваги на ринках капіталів і застосуванням її до проблем вибору портфеля, ціноутворення на опціонах, децентралізації управління інвестиціями, розподілом інвесторами своїх фондів за основними класами активів.

1991         р. За розробку проблеми

________ трансакційних витрат і прав власності____________________

Рональд Гаррі Коуз (н. 1910 р),

Чиказький університет, США

Англо-американський економіст. Р. Коуз (Соаєе) народився 29 грудня 1910 р. у Вілсдені (Англія). Закінчив Лондонську школу еконо­міки. У 1951 р. після захисту докторської дисертації переїхав до США.

Переймаючись інституційними проблемами, Р. Коуз у 50-ті роки пише низку статей з аналізу природи і походження стабільності державних монополій на прикладі установ зв’язку і радіомовлення. Всесвітнє визнання йому забезпечили праці “Природа фірми” (1937 р.), “Дискусія про граничні витрати” (1941 р.), “Проблема соціальних ви­трат” (1960 р.). У своїх дослідженнях виділяє “трансакційні витрати”, до яких відносить витрати на сбір інформації про ціни, переваги спожива­чів, на ведення переговорів, укладання угод та юридичне їх забезпечення.

 

« Содержание


 ...  88  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я