Інвестознавство

Розглядаючи основні напрямки інвестиційної діяльності на най­ближчу перспективу, слід мати на увазі, що Україна сама може висту­пати солідним інвестором за кордоном. Її інвестиційний сектор вже сьогодні, а тим більше в майбутньому, може зайняти важливі позиції на ринках капіталів інших країн. Насамперед в таких традиційних для нас галузях як металургія, електроенергетика, гідротехнічне і гідроме­ліоративне будівництво, будівництво магістральних трубопроводів, автомобільних и залізничних шляхів, морських портів і терміналів і т.д.

Основною метою структурної перебудови народногосподарсько­го комплексу України повинна виступати адаптація його виробничих структур до умов економічної самостійності ринкових механізмів, а також поступова інтеграція в світовий ринок.

Головним критерієм формування нової галузевої структури еко­номіки повинно бути забезпечення оптимального використання готів­кових ресурсів при максимально можливих темпах економічного рос­ту. Враховуючи накопичений Україною виробничий, кадровий і нау­ково-технічний потенціали, необхідно, щоб структурна перебудова економіки була орієнтована на створення достатньо повних багатога­лузевих господарських комплексів. Але при цьому цільові установки по створенню таких комплексів, в кінцевому підсумку, повинні бути направлені не на досягнення самозабезпеченості за більшістю видів споживчої продукції, а на освоєння нових перспективних і конкурен­тоздатних виробництв для використання переваг міжнародного роз­поділу праці поглиблення інтеграції в світову економічну структуру. Це означає, що виникнення нових виробництв, оновлення і диверси­фікація існуючих повинні, у решті решт, призвести до розширення об­сягу, асортименту і якісному покращенню експортно-імпортних опе­рацій.

Задачі, які необхідно вирішити для досягнення цієї мети, зводять­ся до наступного:

•     зменшення залежності від імпорту стратегічних ресурсів і товарів, покращення платіжного балансу за рахунок пріоритетного розвитку галузей і виробництв з випуску конкурентноздатної продукції, стиму­лювання зниження ресурсоємності виробництва;

•      стримання структурного безробіття і падіння реальної заробіт­ної плати шляхом створення нових робочих місць, конкурентоспро­можних виробництв і галузей;

•       блокування структурних факторів інфляції за допомогою збільшення товарного покриття платоспроможного попиту, сприян­ня конкуренції і демонополізації виробництва;

•      створення організаційно-економічних умов для екологізації ви­робництва, раціонального використання природних ресурсів;

•      збільшення долі виробничого нагромадження в національному прибутку, реструктуризація економіки з урахуванням вимог науково- технічного прогресу;

•      подолання кризи неплатежів і забезпечення фінансової стабілі­зації.

В теперішній час, формування в Україні структурно-інвестицій­них програм, держави повинна бути зорієнтована на наступні основні напрямки:

•     розвиток галузі послуг, у тому числі, крім удосконалення тради­ційних, нових галузей: інформаційної, науково-технічної, комуніка­ційної, фінансової;

•       запобігання розвалу соціальної інфраструктури і будівельної бази;

•       агропромисловий комплекс (розвиток інфраструктури для аг­рарного виробництва, переробних виробництв, сільськогосподарсь­кого машинобудування, хімічних препаратів для сільського господар­ства, впровадження нових технологій і підготовка кадрів для сільсько­го господарства, розвиток соціальної інфраструктури на селі);

•       розвиток власної енергетичної бази, зниження ресурсоємності виробництва;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 86 87 88 89 90 9192 93 94 95 96  ... 224