Нажаль, кризові процеси призвели сьогодні до порушення оптимальних співвідношень між національними заощадженнями та інвестиціями в народне господарство: щороку значна частина заощаджень залишилася неконвертованою в інвестиції. Як наслідок, не повністю використовуються можливості нарощування інвестиційного потенціалу національної економіки. Особливо давалися в знаки такі негативні чинники:
• низька дієздатність банківсько-кредитної системи, її фактична неспроможність акумулювати достатньо високий інвестиційний потенціал населення, відсутність розвиненої мережі інвестиційних інвесторів (пенсійних фондів та страхових компаній);
• неефективне й безсистемне використання амортизаційних фондів;
• низький рівень капіталізації прибутків підприємств та відсутність економічних та (податкових ) стимулів;
• спрямування інвестиційного потенціалу приватизації переважно на цілі бюджетного споживання;
• розпорошування інвестиційних бюджетних коштів;
• відсутність необхідної системи страхування інвестиційних ризиків, нерозвиненість фондового ринку та іпотечних відносин, лізингу та інших інститутів фінансування;
• тіньового бізнесу як основного джерела нелегального накопичення та вивезення капіталу.
Визначним завданням державної політики в інвестиційній діяльності є сьогодні створення рівних умов для ведення бізнесу та інвестування економіки України суб’єктами господарювання різної форми власності, здіснення процесу інвестування на прозорих та цивілізованих засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел. У зв’язку з цим політика держави повинна бути сконцентрована на:
• прискоренні темпів економічного зростання на власній відтво- рювальній (інвестиційній) базі та на достатній ринковій основі;
• запровадження відкритих консультацій органів виконавчої влади з представниками суб’єктів господарювання, поширення інформації про реальну економічну ситуацію, внутрішні та зовнішні ринки, кон’юнктурні процеси, нормативну базу;
• значному зниженні рівня тонізації вітчизняної економіки;
• створення рівних умов для діяльності суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та походження капіталу;
• формування ефективного конкурентного середовища;
• зміцнення фондового ринку, розвитку інститутів інвестування, страхового та пенсійного фондів, ринку корпоративних цінних паперів, його інтегрування у міжнародні ринки капіталу;
• створення додаткових економічних стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки;
• створення ефективної системи інтелектуальної власності.
З метою створення привабливого інвестиційного клімату та розвитку інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002 — 2010 роки» від 28 грудня 2001 р. № 1801.
Основним завданням програми є:
1. У сфері створення привабливого інвестиційного середовища для приватного капіталу:
• дерегулювання підприємницької діяльності та лібералізації ділової активності;
• завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка б ґрунтувалася на принципах рівності всіх інвесторів;
• забезпечення прозорості процедур прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади;
» следующая страница »
1 ... 89 90 91 92 93 9495 96 97 98 99 ... 224