Інвестознавство

Амортизаційна політика держави має передбачати застосування таких методів амортизаційних списань і норм, які дають змогу в ко­роткі терміни відшкодувати раніше здійснені інвестиції.

Суттєво впливають на іноземне інвестування процеси привати­зації. На сьогодні і у найближчій перспективі ключовим чинником щодо залучення великого іноземного капіталу в економіку України с його участь у приватизації насамперед стратегічних об’єктів.

З одного боку, існує пряма залежність між реалізацією приватиза­ційних програм і обсягами іноземного інвестування (близько 50% іно­земних інвестицій забезпечили саме іноземні інвестори завдяки участі у приватизації українських підприємств). З іншого боку, об’єкти, що пропонуються для приватизації за участю іноземних інвесторів, є для останніх малопривабливими. Основні причини цього такі:

•      слабка правова база, що істотно ускладнює здійснення будь-яко­го реального контролю зовнішнього власника над підприємством, де він не має контрольного пакета акцій;

•        зовнішні власники придбали великі частки власності лише в найгірших підприємствах, оскільки процес приватизації контролюва­ли інсайдери(працівники та керівництво певних підприємств);

•      у третині приватизованих підприємств держава дотепер зберігає за собою надто великі пакети акцій (до 30%);

•      держава й далі втручається у розвиток важливих галузей (напри­клад, енергетики);

•        інсайдери залишаються основними власниками багатьох се­редніх та більшості великих підприємств.

За переконанням іноземних експертів, для ефективної участі стра­тегічних інвесторів в українській приватизації треба відмовитися від ручного управління економікою, збільшити роль саморегулівних організацій, а також прийняти зрозуміле й довгострокове приватиза­ційне законодавство, в якому буде прописано якомога більше проце­дур.

Іншим, не менш важливим, механізмом регулювання інвестицій­ної діяльності є реформування земельних відносин. З 1 січня 2002 року набрав чинності новий Земельний кодекс України, який створює пе­редусім сприятливі умови для вигідного використання свого земель­ного наділу, сприяє подальшому розвитку аграрних реформ. Здійсню­ючи функції державного управління, держава, в особі своїх компетент­них органів, встановлює певні правила і норми, які стосуються організації використання як усіх земельних ресурсів країни, гак і окре­мих їхніх часток.

Коли буде дозволено здійснювати купівлю-продаж земельних діля­нок, необхідно, керуючись відповідною нормативно-правовою базою, зробити все для того, щоб ринок сільськогосподарських земель дав би державі додаткові значні фінансові ресурси, нерезиденту — впевненість у серйозності намірів з боку української сторони, резиденту — додат­кові статутні ресурси при створенні підприємств та потужний засіб стимулювання банків у довгостроковому інвестуванні (завдяки роз­робці механізму застави землі).

У сфері кредитної політики важливим завданням є створення сприятливих умов для активізації довготермінового кредитування ре­ального сектора економіки. Це можливо завдяки: здійсненню заходів щодо збільшення обсягів кредитування комерційними банками реаль­ної економіки; пом’якшення відсоткової політики; переорієнтації кре­дитних ресурсів банківської системи на довготермінове кредитуван­ня; пільговому оподаткуванню прибутку комерційних банків від опе­рацій довготермінового кредитування; створенню спеціальних інвестиційних банків із забезпеченням пільгових умов кредитування інвестиційних програм.

Новою проблемою для України є забезпечення державного кон­тролю за ціноутворенням щодо співвідношення внутрішніх і світових цін. Це пов’язано з об’єктивною необхідністю адаптації українського ринку до зовнішніх умов, бо простежується ситуація, коли ціни на де­яку промислову та сільськогосподарську продукцію перевищують світові, тоді як середня заробітна плата є набагато нижчою. Сировина й матеріали за цінами також поступаються рівню цін на зовнішньому ринку. Це потребує контролю з боку державних органів ціноутворен­ня за зростанням витрат виробництва (у разі зміни цін) та динамікою співвідношення з цінами світового ринку. Особливе значення має си­стематичний контроль за рівнем цін на продукцію базових галузей (гірничорудної, металургійної, хімічної).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 37 38 39 40 41 4243 44 45 46 47  ... 224