Інвестознавство

Таблиця 2.1. Структура прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну за країнами-інвесторами (за даними Державного комітету статистики України)

	Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2003 (млн. дол. США)
Всього	6212,9
Сполучені Штаті Америки	1019,0
Кіпр	647,6
Об’єднане Королівство	628,9
Нідерланди	434,5
Німеччина	387,6
Віргінські острови	371,8
Російська Федерація	354,9
Швейцарія	310,5
Австрія	248,5
Корея	172,8
Інші країни	1636,8

Найбільшими інвесторами в економіку України є: США — 16,4%, Кіпр — 10,4%, Сполучене Королівство — 10,4%, Нідерланди — 7%, Німеччина — 6,2%, Віргінські острови — 6,0%, Російська Федерація — 5,7%. Далі з невеликим відривом йдуть Швейцарія, Австрія, Корея.

Інвестиції — найважливіший чинник економічного зростання, що забезпечує збільшення певної частини щорічного реального продукту країни. Однак у перехідний до ринку період найбільшої деградації в Україні зазнала саме інвестиційна діяльність. І нині стан цієї сфери є досить складним унаслідок зниження ділової активності більшості суб’єктів господарювання, остаточного погіршення інвестиційного клімату та можливостей бюджетів усіх рівнів. Вищезазначене стримує структурну перебудову та перешкоджає розв’язанню нагальних со­ціально-економічних проблем у суспільстві.

Воднораз на нинішньому етапі розвитку світового господарства однією з найактуальніших проблем для країн з ринковою економікою та країн, що розвиваються, є залучення та ефективне використання іноземних інвестицій. Успішне вирішення цього завдання залежить від вдалої державної політики у сфері регулювання іноземного інвесту­вання. Це пояснюється провідним впливом держави на внутрішньо­господарчі та внутрішньополітичні процеси.

Державне регулювання іноземного інвестування є одним із видів соціального управління та врегульованою нормами права виконавчою й розпорядчою діяльністю відповідних органів державної влади щодо ефективного залучення та раціонального використання іноземних інвестицій з метою економічного зростання та підвищення рівня жит­тя народу. Провідне місце у процесі регулювання іноземного інвесту­вання належить економіці, на яку покладено завдання проведення дер­жавної політики щодо іноземного інвестування.

За ринкових умов роль держави полягає у створенні необхідних гарантій, інституцій, певних умов, механізмів розвитку й передачі ча­стки повноважень на місця шляхом реформування як усієї системи влади, так і її структури та функцій.

Тому на сьогодні особливо важливою є необхідність удосконален­ня державної інвестиційної політики, побудова ефективної системи регулювання інвестиційної діяльності, спрямованої на довготривалу перспективу.

Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Ук­раїні визначається законами «Про інвестиційну діяльність» (1991 р.), «Про режим іноземного інвестування» (1996 р.). «Про державне регу­лювання ринку цінних паперів в Україні» (1996 р.), «Про зовнішньо­економічну діяльність» (1991 р.), «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (1992 р.), «Про підприємництво» (1991 р.), «Про господарські товариства» (1991 р.) тощо. Крім того, діють низка указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які формують політику державного регу­лювання інвестиційної діяльності в нашій країні.

Загалом державне регулювання у сфері інвестування здійснюєть­ся з урахуванням економічних чинників, що вміщують елементи фор­мування джерел інвестицій; методичне забезпечення державного ре­гулювання інвестицій; формування джерел інвестицій; стимулюван­ня залучення інвестиційних ресурсів і формування умов здійснення інвестування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 35 36 37 38 39 4041 42 43 44 45  ... 224