Оборотні
активи
Інтелектуальні
цінності
Рис. 1.12. Трансформація інвестиційних ресурсів
Взагалі, у більшості трактувань поняття «інвестиції» простежується взаємозв’язок двох сторін одного процесу: витрачання ресурсів і одержання результату. Результат повинен бути достатнім для відшкодування суб’єктові інвестування завданих витрат і забезпечення приросту капіталу, одержання інших благ чи вигод. До того ж процес вкладення капіталу і одержання результату від здійснених інвестицій відбувається з певним відставанням. В економічній теорії це явище трактують як інвестиційний період — проміжок часу з моменту вкладення капіталу до моменту одержання результатів.
Тривалість інвестиційного періоду може бути різним залежно від форм інвестування, конкретних особливостей того чи іншого інвестиційного проекту.
Найкоротшим він у сфері короткострокового фінансового інвестування. Наприклад, відсотки на депозитні вкладення коштів у банк підприємство може одержувати щомісячно. Невеликою є тривалість інвестиційного періоду у сфері торгівлі. Водночас при великих довгострокових проектах період реального інвестування може становити п’ять, десять і більше років.
Взагалі, узагальнюючи різні визначення понять і сутності інвестицій, можна виділити специфічні риси інвестиційного процесу.
І.Інвестиції, як правило, потребують значних фінансових витрат.
2. Вигода, віддача від інвестицій може бути одержана тільки в майбутньому на стадії експлуатації об’єкта інвестування.
3. При очікуванні результатів від інвестицій виникають певні елементи ризику і невизначеності.
4. Вкладення, здійснювані в конкретне підприємство на будівництво, придбання основних засобів, розширення економічного потенціалу, розглядаються з позицій цього суб’єкта як капітальні інвестиції.
На рис. 1.13 відображена структурно-логічна модель інвестування, що враховує ринковий механізм, правову основу, структурні форми та інші параметри, що вкладаються у поняття і суть інвестицій.
У ній показано взаємозв’язок між двома складовими частинами, що визначають сутність інвестування — вкладенням капіталу і одержанням вигод. Ці складові окреслюють рамки одного інвестиційного циклу і в часовому вимірі визначають інвестиційний період, тобто проміжок часу між вкладенням капіталу і одержанням вигод. Інвестиції у діюче підприємство, особливо за рахунок власних джерел (капіталізації прибутку), на практиці важко обмежити окремими циклами з чітким виділенням моменту вкладення капіталу, одержання ефекту, тривалості інвестиційного періоду. Самоінвестування підприємства можна розглядати як безперервний процес, що сприяє нагромадженню капіталу за рахунок власних ресурсів.
Модель визначає основні правові норми, характерні як для міжнародної, так і для вітчизняної практики інвестування. Серед них — добровільність і вільний вибір об’єктів інвестування, право на одержання певних вигод, ризик і невизначеність, самостійність рішення про припинення інвестування, державний захист інвестицій.
Незважаючи на неоднозначність трактування категорії «інвестиції» вітчизняними та іноземними економістами, більшість із них вважа-
Фінансові
|
|
|
|
|
|
|
Грошова Майнові вкладення Нематеріальні активи Лізинг, селенг
» следующая страница » |