4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи грошовими потоками можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками має для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.
5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми генерованого у часі прибутку.
6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і прибутку, що генерується достатньо, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.
7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству мати додатковий прибуток.
Прибуток — це складний розрахунковий показник, значення якого знаходиться під впливом безлічі факторів: види доходів і витрат, їхня оцінка, момент визнання конкретного доходу і конкретної витрати, ступінь централізованої регульованості моменту визнання і величини доходу чи витрати й ін. Чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).
Поняття грошовий потік більш загальне, ніж чистий прибуток. Основною складовою загальної суми чистого грошового потоку є чистий прибуток. Як правило, у процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку.
12.5. Промислово-фінансові групи, як організаційна форма управління внутрішніми інвестиціями
Найбільш поширеними формами організаційних формувань об’єднання капіталу в Україні виступають фінансово-виробничі групи, тобто об’єднання юридично самостійних компаній, що формуються за допомогою фінансових методів, і насамперед — участі в акціонерному капіталі. Створення об’єднання підприємств є одним з найважливіших напрямів реструктуризації підприємств усіх форм власності. Таке об’єднання повинно відповідати чинному законодавству і забезпечувати захист вітчизняних товаровиробників та прибутковість їх діяльності.
Основними різновидами фінансово-виробничих груп є концерни, корпорації, фінансові групи (в яких холдингові функції виконують банки), фінансові угрупування (в організаційному відношенні — менш чітко оформлені об’єднання), холдингові об’єднання, промислово-фінансові (в Україні) та фінансово-промислові групи (в Росії). Часто компанія, маючи формальний статус корпорації, холдингу, консорціуму або концерну, діє за принципом промислово-фінансової диверсифікації та, по суті, виконує функції промислово-фінансової групи.
Фінансово-промислові групи (ФПГ) — це диверсифіковані багатофункціональні структури, створені на основі об’єднання капіталів промислових підприємств, кредитно-фінансових установ та інших господарських суб’єктів з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конку- рентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу як усієї групи в цілому, так і кожного з її учасників.
» следующая страница »
1 ... 206 207 208 209 210 211212 213 214 215 216 ... 224