Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

5. Магістральними напрямами розвитку енергоспоживання мають стати поглиблення ринкових перетворень в паливно-енергетичній галузі, створення прозорого ефективного енергоринку, формування на його ос­нові рівноважних міжгалузевих цін, гнучке поєднання інструментів дер­жавного та кооперативного управління, утворення високоефективних інтегрованих паливно-енергетичних компаній.

6. Актуальною проблемою на найближче майбутнє і перспективу є прискорення інтеграційних процесів, зорієнтованих на об’єднання енер­гетичних потенціалів країн у масштабах Євразійського континенту, по­силення ролі України як енерготранзитної держави.

Використання геостратегічного потенціалу

Той факт, що Україна посідає за своїм транзитним потенціалом одне з перших місць у Європі, визначає особливу значущість вироблення та проведення ефективної транспортної політики. Провідну роль у ній ма­ють відігравати прискорений розвиток транспортної інфраструктури, створення відповідно до міжнародних стандартів національної мережі міжнародних транспортних коридорів, її інтегрування в транспортні сис­теми Європи та Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів. Особливої ваги набуває реалізація проектів, які мають забезпечити Україні участь у формуванні міжнародних транспортно-комунікаційних мереж, зокрема в доставці каспійських енергоресурсів на внутрішній та міжнародні рин­ки. Складні та масштабні завдання пов’язані з модернізацією управління транспортними системами, що дасть змогу поглибити сумісність з мере­жами країн ЄС.

Підвищенню інвестиційної привабливості транспортної інфраструк­тури має сприяти створення законодавчої та організаційної бази реструк­туризації дорожнього господарства та приватизації транспортного секто­ра відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС. Фінансування зазначених робіт необхідно здійснювати з застосу­ванням фіскальних стимулів, а також шляхом укладання концесійних угод, розміщення на внутрішньому та міжнародних фондових ринках цільових емісійних цінних паперів, формування міжнародних фінансово-промис­лових груп, застосування лізингових механізмів, залучення коштів при­ватних інвесторів (у т. ч. іноземних) та міжнародних фінансових інсти­тутів.

Модернізація туристичної та рекреаційної сфери

Україна має значні можливості для динамічного розвитку туристич­ної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері. Однак наявний потенціал реалізується недостатньо, у нас до­нині немає повноцінної, адаптованої до ринкових умов державної по­літики розвитку вітчизняного туризму, підвищення його економічної ефективності та пізнавальної цінності. Бракує кваліфікованих кадрів для роботи в цій новій для нас сфері, держава, по суті, втратила контроль за її розвитком та регулюванням діяльності.

Наступне десятиріччя має стати періодом рішучого перелому в став­ленні до туристично-рекреаційної галузі та її проблем, переходу у веденні цього господарства на ринкові рейки з урахуванням досвідудержав—світо­вих лідерів у цій сфері.

VIII.  ІНВЕСТИЦІЙНА ТА СТРУКТУРНО-ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА

Ми переконалися на практиці попередніх років, що структурно-інно­ваційна політика не може здійснюватися виключно ринковими інстру­ментами — з ними мають органічно поєднуватися адміністративні методи та механізми.

Стимулювання науково-технологічного розвитку, реалізації завдань структурно-інноваційної стратегії має стати однією з визначальних цілей уряду, Верховної Ради, органів виконавчої та представницької влади на місцях.

Формування інвестиційного потенціалу

Успішна реалізація завдань структурно-інноваційної стратегії ви­значальною мірою залежатиме від утвердження ефективної системи мобі­лізації інвестиційних ресурсів та управління ними. Вирішити цю ключо­ву проблему в попередні роки за умов економічної кризи було неможли­во. Кризові процеси та інфляція призводили до порушення оптимальних співвідношень між національними заощадженнями та інвестиціями в на­родне господарство: щороку значна частина заощаджень залишалася не конвертованою в інвестиції. Як наслідок, не повністю використовували­ся можливості нарощування інвестиційного потенціалу національної еко­номіки. Особливо давалися взнаки такі негативні чинники:

 

« Содержание


 ...  91  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я