Економічна теорія

4.    Ранньофеодальна — VII—XIII ст.

5.    Передіндустріальна — XIV—XVIII ст.

6.  Індустріальна — 60-ті роки XVII ст. — 50-ті роки XX ст.

7.   Постіндустріальна — починаючи з 60-х років XX ст.

Перехід від одного ступеня зрілості цивілізації до іншо­го здійснюється завдяки глибинним якісним змінам у продуктивних силах суспільства, зростанню продуктивності праці, культури людини.

У доіндустріальному суспільстві переважають сільське господарство і ручна праця.

В індустріальному суспільстві провідну роль відіграва­ло велике механізоване промислове виробництво.

У постіндустріальному суспільстві домінують принци - пово нові види техніки і технологій, посилюється творчий характер праці, набувають дедалі більшої ваги потреби твор­чої самореалізації особистості, на перший план висувають­ся сфера послуг, наука, освіта, інформатика, духовні блага тощо.

Сучасна зарубіжна економічна наука (Дж. Гелбрейт, Р. Арон та інші) на основі використання критерію "ступе­ня індустріального розвитку суспільства" виділяє три стадії • • •• • • ••• індустріальної цивілізації:

—         індустріальне суспільство;

—          постіндустріальне суспільство;

—         неоіндустріальне (інформаційне) суспільство.

Визначаючи переваги цивілізаційного підходу, слід, про­те, зазначити, що надмірне акцентування ним уваги на фор­муванні "єдиної світової цивілізації" є потенційно небез­печним у плані розмивання та ігнорування специфічності економічного розвитку різних країн і народів, втрати ними своєї самобутності й унікальності.

 2. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем

Система — це сукупність взаємопов'язаних і розміще­них у належному порядку елементів певного цілісного утво­рення.

Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух та загальна мета.

Економіка будь-якої країни функціонує як багатовимір­на система, що складається з великої кількості різних взає­мопов'язаних та взаємозалежних компонентів, які розви­ваються відповідно до спільних для всієї системи законів.

В економічній літературі існують різні підходи до ви­значення економічної системи, а саме:

—        як сукупності відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання еко­номічних благ;

—        як сукупності людей, об'єднаних спільними економіч­ними інтересами;

—         як історично визначеного способу виробництва;

—        як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробниками та споживачами матеріальних і нематері­альних благ;

—        як сукупності всіх економічних процесів, що функ­ціонують у суспільстві на основі притаманних йому відно­син власності та організаційно-правових норм, тощо.

З нашого погляду, найзагальнішим є таке визначення економічної системи.

Економічна система — це сукупність взаємопов'я­заних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, еконо­мічну структуру суспільства.

Відомий американський економіст П. Самуельсон ви­значає будь-яку економічну систему, незалежно від її со­ціально-економічної форми, як таку, що має відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого? (рис. 3.3).

Економічна система

Що Як                                                       Для кого

виробляти і в виробляти (хто і                    виробляти (хто буде

яких обсягах < Н за допомогою              М-+ власником і спожи-

яких ресурсів та           вачем виробленої

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 17 18 19 20 21 2223 24 25 26 27  ... 246