По-третє, уявляючи історію розвитку людства як процес "революційного" руйнування старого способу виробництва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність (дискретність) історичного процесу.
По-четверте, формаційний підхід надмірно абсолютизує класову конфронтаційність між власниками і не власниками, між роботодавцями і найманими працівниками.
На потребу глибшого наукового пізнання закономірностей розвитку суспільства, економічна теорія сформулювала, окрім формаційного, цивілізаційний підхід.
Цивілізація — історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.
В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи: 1) багатовимірності аналізу економічних систем;
2) природної еволюційної поступовості історичного процесу; 3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи; 4) пізнання системи в єдності її економічних і соціокультурних елементів; 5) посилення ролі людського фактора у суспільному розвитку, визнання світової історії як єдиного планетарного цілого (рис. 3.1).
Цивілізація
Суспільні
цінності
людства
цивілізаційного
Право на життя ■*-
Національні
елементи
цивілізації
Економічні
Людина, її потреби як абсолютна цінність
процесу
і
-► Соціальні
-* Культурні
Єдність Свобода творчості
людського роду
Право на саморозвиток
Універсалізація
людського
розвитку
Ідеологічні
Право на самовираження
Етнічні (мораль, традиції, звичаї тощо)
Право на самореалізацію
Американський економіст У. Ростоу висунув теорію "стадій росту", в якій виділив п'ять стадій економічного розвитку:
— традиційне суспільство;
— перехідне суспільство;
— стадія зрушення;
— стадія зрілості;
— стадія високого рівня масового споживання.
Основою цієї теорії є технократичний підхід до періодизації історії людства, визнання пріоритетності розвитку техніки.
Інший американський вчений Л. Г. Морган виділяв три етапи в розвитку людської історії:
— епоха дикості (мисливське господарство);
— епоха варварства (скотарство);
— епоха цивілізації.
Епоха цивілізації, у свою чергу, класифікується поетапно у горизонтальному і вертикальному аспектах (рис. 3.2).
По вертикалі —
Аграрна
цивілізація
Індустріальна
цивілізація
Постіндустріальна
цивілізація
По горизонталі
Давньогрецька
Давньоримська
Візантійська
Азіатська
Англійська
Північно-
германська
Інків тощо .
Горизонтальний аспект характеризує співіснування і взаємодію неоднорідних за своїм змістом локальних цивілізацій окремих країн і народів, що розвивалися в історично визначені періоди часу.
Вертикальний аспект відбиває розвиток цивілізації у широкому розумінні цього слова: історичну еволюцію суспільства, його поступальний рух від одного ступеня зрілості до іншого — вищого. Йому притаманна логіка всесвітнього суспільно-історичного прогресу людства.
Сучасні дослідження розвитку суспільства визначають сім цивілізацій:
1. Неолітична — 7—4 тисячоліття до н. е.
2. Східнорабовласницька — 3—1 тисячоліття до н. е.
3. Антична — УП ст. до н. е. — VI ст. н. е.
» следующая страница »
1 ... 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 ... 246