Економічна теорія

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС)

І. Система "золотого стандарту” (рис. 21.4):

—  золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);

—  золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Пер­шої світової війни);

—   золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. до початку Другої світової війни).

Переваги:

—  стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі й зменшує ризики;

— жорстке саморегулювання.

Недоліки:

—  відмова від самостійної грошової політики;

—  залежність від видобутку золота.

Форми золотого стандарту

Золотомонетний стандарт — обіг золотих монет і вільний обмін паперових та кредитних гро­шей на золото

Золотозливковий стан­дарт — можливість об­міну знаків вартості на золото тільки тоді, коли пред'явлена сума гро­шових знаків відповідає ціні золотого зливка

Золотодевізний стандарт — до­зволяє обмінюва­ти банкноти на іноземну валюту (девізи), розмін­ну на золото

II.     Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)

Основні принципи:

—    встановлення твердих обмінних курсів країн-учас- ниць до курсу долара;

—  курс долара фіксований до золота;

—   центральні банки підтримують стабільний курс на­ціональної валюти відносно долара;

—  організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР.

III.    Ямайська валютна система (створена у 1976р.)

Основні особливості:

—  заснована на кількох валютах;

—  відмінено монетний паритет золота;

—   основний засіб розрахунків — вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші — СПЗ і ре­зервні позиції МВФ;

—   вільний плаваючий курс валют визначається попи­том і пропозицією;

—   центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримання фінансового па­ритету національних валют;

—  країна сама обирає режим валютного курсу (фіксова­ний, плаваючий або змішаний).

ж г                                                                                                                                                                          •                                                                                 ••                 ~\                                       •                 ~\              • ••                                          ••

Курс валюти — це ціна грошової одиниці однієї краї­ни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Котирування — визначення офіційними державни­ми органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.

Фактори, які зумовлюють коливання курсів валют:

—   співвідношення купівельної спроможності валют на внутрішніх ринках;

—    співвідношення попиту і пропозиції національних валют на міжнародних ринках.

Штучні валюти, запроваджені для міжнародних роз­рахунків

СПЗ — " спеціальні права запозичення" — створена у 1969 р. МВФ колективна валютна одиниця з метою пере­творення її в головний резервний актив МВС, альтерна­тивний золоту і долару.

СПЗ застосовують для встановлення паритетів і курсів ва­лют. Свого головного призначення їй виконати не вдається.

Європейська валютна система (1979 р.) запровадила свою валютну одиницю — ЕКЮ, яка виконувала функції: міри вартості (засобу для встановлення курсів валют шля­хом прирівнювання до неї курсів національних європей­ських валют) і засобу платежу в міжнародних розрахунках.

З посиленням інтеграційних процесів ЕКЮ поступилася місцем ЄВРО (1999 р. — початок запровадження). Ця валю­та покликана виконувати всі функції повноцінних грошей.

Конвертованість валюти — здатність національ-

••                                                                                           ••                   “Ч                                    •                    ^                  •                                                                                                              •                       •

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 204 205 206 207 208 209210 211 212 213 214  ... 246