Економічна теорія

—   протекціонізму (захисту інтересів національного ви­робника).

Аргументи на користь фрітредерства:

—   забезпечення міжнародної спеціалізації, вигідної як окремим країнам, так і країнам — учасницям зовнішньо­торговельних відносин;

—   активізація розвитку конкуренції як на національ­ному, так і на міжнародному рівнях;

—  розширення ринку;

—  зменшення ризику дефіциту;

—  формування високих стандартів життя;

—  демократизація господарського життя.

Аргументи на користь протекціонізму:

—  забезпечення певних гарантій щодо належної еконо­мічної державної безпеки;

—  опікування нових галузей, які тільки перебувають у стадії становлення;

—   забезпечення вищого рівня зайнятості та доходів у межах національної економіки.

Доцільність використання різних доктрин зовнішньої торгівлі

Протекціонізм доцільно використовувати під тиском необхідності. Це політика короткострокового періоду.

Фрітредерство — довгострокова політика.

Обмежена зовнішньоторговельна політика більш бажа­на, ніж відсутність будь-якої зовнішньої торгівлі.

Головні елементи зовнішньої торгівлі — експорт і імпорт.

Експорт (Е) — продаж товарів та послуг зарубіжному контрагенту.

Імпорт (2) — купівля у зарубіжного контрагента то­варів та послуг.

Сума експорту й імпорту становить зовнішньотор­говельний оборот.

Реекспорт — придбання в іншій країні товарів не для власного використання, а для перепродажу третій країні.

Реімпорт — придбання реекспортного товару країною- споживачем.

Особливості сучасного етапу розвитку світової торгівлі:

—  перевищення темпів зростання світової торгівлі над темпами зростання ВВП;

—   зміна структури товарообігу світової торгівлі за ра­хунок зростання питомої ваги продукції переробної про­мисловості; зниження частки сировинних товарів;

—    щорічне оновлення більш ніж на третину асортимен­ту продукції обробних галузей, насамперед електроніки;

—      зростання частини взаємної торгівлі індустріально розвинених країн;

—    зростання темпів торгівлі машинами та обладнанням на базі поглиблення міжнародного виробничого кооперу­вання;

—      розвиток ринку наукомісткої продукції, патентів, ліцензій, ноу-хау;

—  множинність цін;

—    зростання питомої ваги та значення світового ринку послуг.

Особливості світового ринку послуг (міжнародні переве­зення, міжнародний туризм, телекомунікаційні, банківські, посередницькі та консалтингові послуги тощо)

і

Експорт товарів су­проводжується виве­зенням їх за межі країни-виробника, а експорт послуг мо­же здійснюватись на національній те­риторії. Наприклад, туристи Німеччини, відвідуючи театр опе­ри та балету в Киє­ві, отримують пос­лугу галузі культу­ри за межами своєї держави. Відвіду­вання музеїв, ресто­ранів, проживання в готелях Києва є "невидимим" експор­том для України і "невидимим" імпор­том для Німеччини

Експорт — імпорт товарів завжди передбачає зміну власника. Експорт — імпорт послуг — ні. Наприклад, продаж ліцензій, "ноу-хау", надання консульта­ційних послуг не позбавляє продавця права власності

У міжнародних еко­номічних стосунках мають місце послу­ги, оплата яких є обов'язковою, на­віть якщо їхній покупець ними не скористається (страхові послуги за відсутності страхових подій)

4. Торговельний і платіжний баланси країни

Платіжний баланс (2Б) — статистичний звіт за пев­ний проміжок часу (місяць, квартал, рік), який показує співвідношення між сукупними надходженнями з-за кор­дону та платежами за кордон (табл. 21.4).

Торговельний баланс — статистичний звіт, у якому віддзеркалюються платежі з експорту, імпорту та реекспорту товарів за певний проміжок часу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 201 202 203 204 205 206207 208 209 210 211  ... 246