Фаза піднесення стимулюється розширенням кредиту і триває до того часу, поки обсяги кредиту не скоротилися. Інструментом впливу на розширення (згортання) банківського кредиту є відсоткова ставка. Якщо гроші дешеві (відсоткова ставка низька), попит на гроші зростає, кредит розширюється, і навпаки.
Розширення кредиту не може бути безмежним. Банки мають бути обачними. Щоб уникнути бурхливого розвитку інфляції, вони мусять підвищувати відсоткову ставку. Розширення кредиту припиняться, економіка переходить до низхідної фази. Щоб забезпечити рух по висхідній, вважають прихильники цієї теорії, достатньо вдатися до кредитної експансії.
Інноваційна теорія (Й. Шумпетер, Е. Хансен та ін.) пояснює цикли використанням у виробництві важливих нововведень, таких як залізниці, авіаційні лінії, сучасні системи супутникового зв'язку тощо.
Вона акцентує увагу на величезному значенні технологічних змін, нововведень та відкриттів.
Теорія недоспоживання вбачає причину криз у надмірному заощаджуванні доходів. Якщо заощадження не перетворяться на інвестиції, то збільшення їх спричинятиме скорочення споживання. Частина споживчих товарів не буде реалізована, зменшення доходів тих, хто виробляє пред
мети споживання, призведе до скорочення попиту на засоби виробництва для виготовлення предметів споживання і, відповідно, доходів тих, хто ці засоби виробництва виробляє. Останні зменшать попит на засоби виробництва, що використовуються для виготовлення засобів виробництва задля створення предметів споживання.
Прихильники цієї теорії вважають, що спокій на ринку споживчих товарів є запорукою безкризового розвитку.
Теорії перенагромадження(Ф. Хайєк, Л. Мізес та ін.) вважають причиною криз надмірне, а не недостатнє інвестування.
Психологічні теорії (А. Пігу, Дж. М. Кейнс та ін.) виходять з того, що песимістичні й оптимістичні очікування впливають на ділову активність не меншою мірою, ніж відсоткова ставка і грошовий потік. Ці теорії не мають самостійного значення, оскільки психологічні чинники впливають на цикл опосередковано через економічну поведінку. Схильність до заощаджень, споживання та інвестування справді має дуже важливе значення для стану економічної системи. Люди оптимістично налаштовані в період розширення кредиту і песимістично — у періоди його згортання.
Таке розмаїття теорій (а їх понад 200) пояснюється тим, що економічні коливання суттєво відрізняються в різних країнах, у різні історичні періоди та в межах одного історичного періоду за тривалістю, періодичністю і причинами, що їх породжують.
Класифікація економічних циклів за тривалістю
За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.
Короткі цикли називають циклами Джозефа Кітчина. Він пов'язував малі цикли з коливаннями запасів золота і визначав їхню повторюваність із періодичністю 3 роки і 4 місяці. Основоположник економетрики Уеслі Мітчелл пояснював причину малих циклів змінами у сфері грошового обігу й визначав їхню тривалість для США 40 місяців, тобто теж 3 роки і 4 місяці.
Малі (короткі) цикли пов'язані з порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку. Причиною їх є зміни у сфері кредиту, тому вони й проявляються як кризи кредитної сфери.
Середні цикли. їх ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Він пов'язував причину середніх циклів теж зі сферою кредиту і виявив, що вони повторюються з періодичністю 8—10 років, що збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені пов'язували з періодичністю оновлення основного капіталу.
До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнец (американський вчений, лауреат Нобелівської премії), який пов'язував циклічні коливання з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд і визначав їхню тривалість (періодичність) у 15—20 років.
» следующая страница »
1 ... 142 143 144 145 146 147148 149 150 151 152 ... 246