Економічна статистика

Сектор послуг у сучасних умовах поділу праці розглядається відповідно до стадій економічного розвитку. В найпершій інтер­претації (відомій як модель Фішера—Кларка) була запропонова­на трисекторна модель, що передбачала переміщення основної маси зайнятості із сільського господарства (первинного сектора) спершу у промисловість (вторинний сектор), а згодом — у сферу послуг (третинний сектор). А.Фішер обґрунтовував свої припу­щення на тому факті, що з підвищенням добробуту домашніх гос­подарств зростатиме питома вага послуг у їх загальному спожи­ванні; інакше кажучи, послуги мають високу еластичність від доходу. Ця тенденція відома як закон Енгеля, оскільки вперше була помічена Кристіаном Енгелем, німецьким статистиком дру­гої половини XIX ст.

Починаючи з 1980 року темпи зростання виробничих послуг були найвищими порівняно з усіма іншими секторами в західних економіках. Ці послуги відіграють вирішальну роль у сучасній еко­номіці. Виробничі послуги стали вирішальним фактором в еко­номіці, а в західній економічній науці та свідомості поступово ствер­джувався погляд, що матеріальні продукти та послуги однаковою мірою є багатством, благом, а отже — і невід’ємним елементом на­ціонального суспільного продукту.

2

Т\ •             •           •                                                  •                                •                         ••                                    • ••

.Відмінність послуг від матеріальної продукції

Види послуг надзвичайно різноманітні: вони можуть бути промислового характеру чи задовольняти особисті потреби; мо­жуть не потребувати високого рівня кваліфікації виконавця або навпаки; для надання одних послуг необхідні значні капіта­ловкладення, в той час як для інших —тільки невеликий початко­вий капітал. Надання послуги може бути, а може і не бути по­в’язане з матеріальним продуктом. Відмінність послуги від ма­теріального продукту обумовлена такими факторами:

—природою послуги і продукту;

—     складністю стандартизації і контролю якості послуги;

—     відсутністю складу продукції;

—важливістю фактора часу;

—структурою каналів розподілу.

При наданні послуги професіоналізм кадрів розглядається як складова товару, але необхідно врахувати, що для різних видів послуг важливість того чи іншого фактора неоднакова.

За природою різноманітні послуги мають такі чотири основні характеристики, які впливають на розробку маркетингових про­грам (невідчутність, невід’ємність, мінливість, неможливість зберігання).

Невідчутність послуг означає, що їх неможливо відчути доти­ком, транспортувати, зберігати, упаковувати або вивчати до одер­жання цих послуг. Послуги надаються і споживаються одночасно.

Невід’ємність послуги означає, що менеджери повинні уп­равляти не тільки своїми працівниками, але значною мірою і клієнтами, так як саме споживачі є безпосередніми учасниками процесу обслуговування і впливають на кінцевий результат. Але при нерозривному взаємозв’язку виробництва і споживання по­слуг ступінь контакту між продавцем і покупцем може бути різним. Деякі з послуг можуть надаватись без присутності покуп­ця (хімчистка, ремонт, прання), інші здійснюються за допомо­гою технічних засобів (комп’ютерні інформаційні системи, авто­мати з продажу квитків), але багато видів послуг невід’ємні від того, хто їх надає (лікарні, готелі, ресторани). Комплексне дослі­дження послуг залежить від ступеня участі споживача в процесі виробництва послуг.

Мінливість послуг обумовлена тим, що якість однотипних послуг коливається в дуже широких межах того, хто, коли і де їх надає. Найчастіше непостійність якості послуг пов’язана з квалі­фікацією працівника, а також з винятковістю споживача, що обу­мовлює високу ступінь індивідуалізації послуги у відповідності з вимогами споживача, що ускладнює масовість виробництва для багатьох послуг. Тому для полегшення роботи працівники розроб­ляють і намагаються дотримуватись стандартів обслуговування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 133 134 135 136 137 138139 140 141 142 143  ... 201