Внутрішня організація діяльності державних економічних інституцій в Японії побудована на сучасних засадах, зокрема матричного управління, і орієнтована на розв’язання проблеми забезпечення економічної безпеки у розвитку індустріальної структури та ефективного супроводження елітних структур. Бюрократія великою мірою є деполітизованою, через що в її навіть верхніх шарах відбувається дуже мало змін навіть при появі нового кабінету міністрів, внутрішня динаміка у міністерствах і управліннях строго синхронізована зі змінами в економічному розвитку країни, з динамікою руху ефективного елітного сектора.
Великою проблемою для України, як відомо, є подолання її залежності у критичному імпорті енергоносіїв від обмеженого кола постачальників та детінізація діяльності енерготрейдерів як елітних структур сучасної економіки країни. З огляду на це, великого значення для неї набуває досвід Японії у забезпеченні високого рівня економічної безпеки цієї сфери завдяки цілеспрямованій політиці промислового планування, що спрямована на деелітизацію тих сфер економіки, які потенційно мають сприятливі умови для отримання такого статусу за рахунок своєї тінізації, перетворення їх на паразитичний елемент всієї індустріальної структури.
Економіка Японії має за своєю суттю, так би мовити «проточний» характер, тобто імпортуючи зі всього світу сировину, вона переробляє її у кінцеві продукти, які на основі експортно орієнтованої стратегії продає також по всьому світу
. Залежність від джерел сировини в Японії є найбільш сильною у світі серед промислово розвинутих країн. У зв’язку з цим розробка стратегії ресурсопостачання, зниження ризиків у зовнішньоекономічній сфері має визначне значення. Ця стратегія безпеки ресурсопостачання спирається на два стратегічних підходи до зовнішнього та внутрішнього контурів системи безпеки ресурсопостачання.
Що стосується зовнішнього контуру системи економічної безпеки ресурсопостачання, то держава розширила перелік постачальників і в деяких випадках цілеспрямовано грає на суперечностях між ними. Цей принцип доповнюється такими тактичними прийомами державного управління, як накопичення стратегічних резервів, розвиток нових джерел постачання, створення спільних підприємств за кордоном, нарощування наукових досліджень, пов’язаних з проблемами енергозбереження. Наприклад, на пов’язані з розвитком енергозберігаючих технологій проекти йшло до 80% витрат на дослідження і до 70% витрат на розробки
.
Внутрішній контур безпеки енергопостачання прямо пов’язаний з де- елітизацією економічних структур, які виконують функцію внутрішніх сировинних трейдерів і намагаються паразитувати на ній засобами монополізації. Політика японської держави активно використовує підхід щодо максимальної підтримки конкурентного середовища в цій сферідля забезпечення безпеки постачання й оптимізації розмірів закупівельних цін на сировину. Політика МЗТП спрямована на протидію вертикальній інтеграції у цій сфері, що обмежує утворення в ній елітних структур, сприяє збереженню для цього високого рівня фрагментації галузей, які виконують функцію сировинних трейдерів. Фірмам, які виступають посередниками у постачанні сирої нафти, було законодавчо заборонено імпортувати її для власних потреб1.
Наслідками такої ресурсної політики було виключення утворення елітних структур у первинному секторі економіки, уникнення встановлення в ньому монопольно високих цін на купівлю ресурсів і, навпаки, забезпечення монополії продавця (монопсії) для приборкання споживачів у секторах проміжної стадії (див. табл. 5.1). Не є випадковим, наприклад, що сталеплавильна та нафтохімічна промисловість Японії набули конкурентоздатності світового рівня і рис елітних структур, які грунтувалися на поєднанні новітніх технологій, оптимальних масштабів виробництва та невисоких цінах на сировину. Це максимально сприяло зниженню витрат на обробку і складання кінцевої продукції та її високій конкурентоздатності.
» следующая страница »
1 ... 220 221 222 223 224 225226 227 228 229 230 ... 350