Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

При цьому неформальна (тіньова) економіка перебуває не поза інститу- ційним середовищем, а всередині його, як секторне утворення. Останні створюють власні субсистеми позалегальних правил, які виступають як функціональні двійники заперечуваних легальних норм. Ігнорування формалізованих інститутів тягне за собою встановлення квазінорматив- них (квазіконтрактних, на думку С.Ю. Барсукової) нелегальних відно­син з легальними або нелегальними партнерами. Класичним прикладом цих двох варіантів неформальної економіки є зв’язки підприємців з ко­румпованими чиновниками та криміналітетом. Самі намагання встано­вити регулярні відносини з силовими партнерами легального і нелегаль­ного спрямування, що становлять неформальну систему управління, здійснюються в першому випадку за допомогою корупції, у другому—за допомогою кримінальної «унії»—нелегального контрактного права. Ство­рення неформальної системи нормативного забезпечення підприємницт­ва можна розглядати як формування альтернативного інституційного його середовища з метою використання можливостей подальшого залучення альтернативних організаційних, податкових, фінансових тощо ресурсів, а також трансакційних витрат порівняно з тими, які використовуються у межах офіційної економіки. Цей блок становить неформальну економіку у широкому розумінні цього слова, яке практично зливається з поняттям «тіньова діяльність».

Інший великий блок неформальної економіки у вузькому розумінні, який, власне, і є неформальною економікою з іманентно притаманними їй механізмами—це домашня економіка, функціонування якої на власній основі передбачає з самого початку використання неформальних зв’язків. Домашня економіка не порушує господарського законодавства, оскільки процеси в ній ним не регулюються. Офіційна позанормативність домаш­ньої діяльності є однією з основ сучасного суспільства, закритості цієї важливої і осяжної економічної форми. Статистична пряма непідзвітність домашньої економіки є логічним продовженням іманентно властивої їй нетранспарентності.

Водночас не слід вважати домашню економіку такою, що позбавлена потенціалу тінізації і функціонально не є альтернативою офіційній, яку слід розглядати лише як жертву експансії публічної. Насправді у суспіль­ствах селянського типу домашня економіка має величезні обсяги (на про­тивагу суспільствам індустріального типу) і, головне, здійснює перева­жаючий негативний вплив на формування головного агента виробництва суб’єкта господарювання. Саме у зв’язку з цим проникнення її всередину публічної економіки призводить до нехтування суспільних інтересів, екс-

плуатації їх заради вузькогрупових. Архаїзація економіки призводить до гіпертрофованого розвитку домашньої економіки, продукує стійкий по­тяг до її забезпечення за рахунок публічного сектора, до найбільшого по­ширення тінізаційних мотивів діяльності, економічної злочинності.

Подальший аналіз множини видів неформальної економіки отримує логічне пояснення, стає аналітично впорядкованою системою, збільшує гносеологічну глибину дослідження з використанням теоретичної кон­цепції особливостей сітьової організації економічного простору1.

Якщо західний світ в організації внутрішнього економічного про­стору активно використовував значною мірою федеративно-субсидіарну модель, що передбачає рівноправність суб’єктів федерації, врахування особливостей їх функціонування в межах наданих інституїіійних повно­важень з виключно добровільною передачею їх частини і ресурсів центру, то Україна (як у межах Росії, так і СРСР) перебувала всередині унітарно- централізованої моделі, яка була заснована на секторному розриві між елітними і пересічними структурами, на суперечностях всередині склад­ної системи адміністративних переваг. В унітарно-централізованій мо­делі розвивалася глибока суперечність, заснована на задекларованому потягу до соціально-економічної однорідності окремих територіально- адміністративних утворень з наявною різницею у реальних механізмах їх функціонування, рівнем розвитку кожного з поверхів просторово-тери­торіальної ієрархії, опозиції « елітарне утворення — аутсайдер соціально- економічної структури».

 

« Содержание


 ...  154  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я