Так, колишній голова НБУ Сергій Тигіпко оприлюднив одну із схем такої експлуатації за рахунок вивезення українських капіталів за кордон. Суть її полягає ось у чому: акції українських компаній продаються оф- шорним компаніям за явно заниженою ціною; після цього вони кілька разів перепродуються за кордоном, а потім знову продаються українським компаніям за ціною, в кілька разів вищою за початкову. С.Тигіпко зазначив, що за цією схемою тільки за останні три роки з України було вивезено 3,5 млрд дол., з них у 2002 році — 2,272 млрд дол.1
Суб’єкти підприємництва, які вивезли свої капітали через тиск елітного сегмента та його владного забезпечення до обмеження ролі у вітчизняній економіці адміністративно-економічних груп, свій капітал не повернуть чи повернуть його лише в обмежених обсягах. Таким чином, якщо говорити про головних фігурантів тіньової економіки, то легалізація тіньового капіталу через його амністію наштовхується на проблему наявності сучасної форми елітного сектора: до його обмеження механізми амністії не усувають головних причин втечі капіталів і відповідно не можуть сприяти процесам репатріації тіньового капіталу, про що свідчить досвід амністії у країнах СНД, наприклад, у Казахстані.
Зокрема, результати проведення акції щодо легалізації тіньового капіталу в цій країні розглядалися учасниками «круглого столу», проведеного Центрально-азійським агентством політичних досліджень, які в цілому негативно оцінили результати цієї акції. Так, на думку Є.Карика, яка була підтримана учасниками «круглого столу», функцією акції було здійснення кроку до чергового перерозподілу власності, зіштовхуванні
між собою бізнесменів від номенклатури та підприємців. Експерт ОБСЄ з економічних та екологічних питань Арманде Пуполос звернув увагу присутніх на те, що в республіці простежується лінія на зміну закону «Про іноземні інвестиції» та виштовхування західних компаній з економіки. Про це саме заявив і представник Конфліктологічного центру О.Сидо- ров, який вважає, що легалізація тіньових капіталів — політичний крок, розрахований на зовнішні фактори
.
6. Розвиток неформальної(експолярної) економіки
Об’єктивний характер домінування в економічній структурі суспільства, що перебуває у стані трансформації, паразитичного елітного сектора спричиняє кумулятивний ефект підсилення тінізаційних процесів за рахунок архаїзації соціально-економічних форм, виштовхування їх елітним сектором із звичних місць та функцій в економічній структурі, поширення при цьому великого обсягу маргінальних (експолярних) неформальних зв’язків. Тіньова — неформальна економіка суспільств традиційного типу в умовах ринкових перехідних процесів набуває величезних масштабів. Якщо в умовах сталого розвитку суспільної системи неформальні утворення значною мірою перебувають у згорнутому вигляді, то при одночасному застосуванні моделі відкритої економіки і тиражування всередині країни прозахідних засад розвитку неформальна економіка вибухоподібно розширює обсяг та спектр своїх перетворених форм. Таким чином, цей сегмент економічної структури, перебуваючи на її периферії, продемонстрував стійкий імунітет як до намагань її знищення та підпорядкування залишків загальному одержавленню економіки, так і надання йому розвинутих ринкових форм.
Визначення неформальної економіки як діяльності, що перебуває за межами інституїзованих норм, передбачає поділ її на два якісно різнорідних блоки
.
Перший блок представлений тіньовою економікою як девіантною діяльністю, що здійснюється за межами вимог тих чи інших формалізованих інститутів господарської практики (реєстрації і ліцензування, оподаткування, подання звітності, виконання вимог щодо регламентації господарської діяльності, інституційних вимог до бюджетного процесу тощо).
» следующая страница »
1 ... 148 149 150 151 152 153154 155 156 157 158 ... 350