Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

До контурів елітно-олігархічних груп та їх внутрішньої структури в Україні слід віднести такі головні з них:

Донецька група — вугільна індустрія, гірничовидобувна промис­ловість, ринок нафтопродуктів, фінансовий сектор, спорт, металургія, сфера послуг, регіональні ЗМІ;

Дніпропетровська група—трубна промисловість, чорна та кольорова металургія, вугільна індустрія, ринок нафтопродуктів, нафтодобування, нафтопереробка, постачання газу та електроенергії, фінансовий сектор, телеканал ІСТУ, регіональні друковані ЗМІ;

Група об’єднаних соціал-демократів — електроенергетика, кольоро­ва та чорна металургія, ринок нафтопродуктів, сільське господарство, машинобудування, фінансовий сектор, спорт, телеканал «Інтер», газета «Київські відомості»;

Альянс Волкова—вугільна промисловість, електроенергетика, фінан­совий сектор, ринок горілчаних напоїв, металургія, телеканал «Гравіс», друковані ЗМІ;

Російська група — добування та переробка нафти, ринок нафтопро­дуктів, нафто- і газопроводи, хімія та нафтохімія, кольорова металургія, фінансовий ринок, телеканали «Новий канал», СТБ.

До структури елітної економіки слід віднести також частину голов­них економічних інституцій держави — НБУ, Мінфін, Укрспецекспорт, Міністерство економіки.

Сюди ж віднести також інші її складові, зокрема деякі транспортні організації, наприклад, морського, залізничного та трубопровідного, підприємства паливного комплексу, що включають виробляючі, переробні та реалізуючі структури, підприємства енергетики, насамперед електро­енергетики, різні посередницькі структури у сфері оптової та роздрібної торгівлі, фінансових спекулянтів тощо.

Нарешті, до забезпечуючих структур елітної економіки можуть нале­жати правоохоронні органи, силові державні структури, а також певні організовані злочинні угруповання, які обслуговують (часто використо­вуючи привідні механізми від спецслужб, силових структур) інтереси ок­ремих прошарків елітного сектора

.

Елітна економіка України—це складне системне утворення, яке має свою розгорнуту структуру на наднаціональному, національному, регіо­нальному і навіть місцевому рівні. Склад конкуруючих, протидіючих сил, інтересів, альянсів, засобів політичного, законодавчого, правового, пра­воохоронного забезпечення елітної економіки, використання нею тих чи інших важелів віртуалізації, тінізації постійно змінюється.

Для сучасного етапу розвитку елітного сектора України властива не­рівномірність його розвитку, стрибкоподібна зміна місця та ваги того чи іншого суб’єкта цього сектора в елітній структурі, посилення позаеконо­мічних, силових методів конкурентної боротьби в ній, подальша віртуа- лізація господарювання. Яскравим прикладом цієї закономірності є бо­ротьба в елітній структурі у 1999—2003 роках за контроль над об’єктами феросплавного виробництва, яке є одним із стратегічних, стрижневих елементів металургійного комплексу в Україні. Однак з точки зору інте­ресів елітного сектора феросплавний комплекс виступає лише як засіб посилення позицій тих чи інших фінансових груп шляхом проведення нетранспарентних фінансових оборудок та прийняття владних рішень.

У2002 році у черговий раз було здійснено перерозподіл контролю за феросплавним бізнесом. Якщо ще на початку 2002 року два підприєм­ства з трьох були контрольовані групою Костянтина Григоришина (За­порізький та Стаханівський феросплавні заводи (ЗФЗ та СФЗ), а най­більшими приватними акціонерами Нікопольського заводу (НФЗ) були група «Інтерпайп» (контрольована Віктором Пінчуком) та група «При­ват Інгертрейдинг» (контрольована Ігорем Коломойським), то вже влітку того ж року значно посилилась боротьба за перерозподіл сегментів рин­ку на користь інших суб’єктів — з бізнесу тіньовими позаекономічними (здебільшого з використанням правоохоронних органів) методами був усунутий К. Григоришин, на НФЗ група «Інтерпайп» остаточно відтісни­ла від управління підприємством структури «Приват Інтертрейдингу». На початку 2003 року з’явився ще один суттєвий привід для посилення боротьби за цей ринок — остаточний продаж 25% держпакета акцій най­потужнішого виробника феросплавів у Європі — ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».

 

« Содержание


 ...  143  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я